500 років Балті: місто, яке колись конкурувало з Одесою, а тепер дивує підземеллями

Ключові моменти:

• Балта офіційно стала 500-річною після рішення міськради змінити дату заснування.
• Колись її ярмарки були настільки масштабними, що Балта конкурувала з Одесою.
• Підземні катакомби перетворилися на склади для товарів і таємних угод.
• Сьогодні місто зберігає 53 пам’ятки та відзначає ювілей підтримкою ЗСУ.

На початку жовтня 2026 року Балта відзначила 500 років від дати заснування, яку місту офіційно визначили у 2013 році. За п’ять століть вона встигла побути великим торговим центром Поділля, столицею автономної республіки, пережити погроми, окупацію та Голокост.

Журналістка «Одеського життя» Любов Кузьменко побувала на святкуванні ювілею, поспілкувалася з людьми та простежила, як за старовинними будівлями, підземеллями й міськими традиціями проступає непроста історія Балти.

Загадка народження Балти

Якщо ви запитаєте істориків про дату народження Балти, вони, ймовірно, почнуть сперечатися. Довгий час відлік вели від з кінця XVIII століття чи від перших фортець Любомирського у 1699 році. Проте у жовтні 2013 року Балтська міськрада ухвалила історичне рішення: датою заснування міста затвердили 1526 рік. Завдяки цьому місто стало старшим на дві сотні літ і нині святкує 500-літній ювілей.

Звідки ж взялася ця дата і що відбувалося на берегах річки Кодими пів тисячоліття тому? Коріння веде до правого «турецького» берега. Саме у першій половині XVI століття османи та кримські татари почали активно укріплювати свої кордони на півдні сучасного Поділля.

Тож коли Юзеф Любомирський лише закладав перший камінь своєї фортеці на протилежному боці річки, на правому березі вже понад 170 років вирувало життя.

Як Балта ледь не затьмарила Одесу

Наприкінці XVIII століття, коли державні кордони змістилися і прикордонна зона зникла, Балта перетворилася на головний сухопутний торговельний вузол усього українського півдня. Тут сходилися знамениті Чумацькі шляхи.

Саме в Балті укладали контракти на зерно, худобу, сіль, ліс та шкури, а місцеві ярмарки набули європейського масштабу. На певному етапі балтські купці крутили такими капіталами, що складали серйозну конкуренцію молодій Одесі.

Після об’єднання двох берегів Кодими, Балта стрімко стала економічним двигуном Поділля. Епіцентром був знаменитий Троїцький ярмарок, який тривав кілька тижнів. Сюди з’їжджалися купці з Австрії, Прусії, Османської імперії, Франції тощо. Тут крутилися мільйонні обороти. Балта диктувала ціни на сировину для половини Європи.

Справжньою легендою був Балтський кінний ринок. Балтські торговці продавали тисячі елітних скакунів, ваговозів та робочих коней за сезон. Ціни, які встановлювалися на торгах у Балті, ставали еталоном для всього півдня імперії.

Кому була вигідна залізниця Одеса – Балта?

Сьогодні кажуть, що першу залізницю в підросійській Україні побудували «на користь Одесі». І це правда. У 1860 роках обсяги виробництва зерна, сала, вовни та шкіри на Балтщині досягли таких масштабів, що чумацькі вози та кінні обози просто фізично не впоралися б із логістикою до портів Чорного моря.

Відкриття регулярного руху на лінії Одеса – Балта довжиною 200 кілометрів стало стартом української індустріалізації. Залізниця назавжди змінила місто, перетворивши його на логістичний хаб та забезпечивши місцевим купцям колосальний приплив капіталу. Балта не програла Одесі – вона стала її головним, незамінним партнером, без якого «перлина біля моря» просто не могла б розбагатіти.

Підземна казна, що збагачувала місто

Величезні ярмаркові обороти вимагали відповідної інфраструктури. Оскільки сучасних холодильних установок у XIX столітті не було, балтські купці знайшли геніальний вихід. Вони розбудували та модернізували мережу катакомб.

Старі ходи розширювали, викладали міцною паленою цеглою та перетворювали на гігантські підземні склади-погреби. Тут, на глибині кількох метрів, зберігалися тисячі бочок молдавських та подільських вин, які чекали на відправку залізницею, тонни зерна та борошна, шкіри, сало та м’ясо.

Ці підземелля утворювали друге паралельне місто. Поки нагорі гримів ярмарок, унизу також кипіло життя: ховалися контрабандні товари, витримувалися найкращі вина та укладалися таємні купецькі угоди. Тож Балтські катакомби – це  не просто тунелі, це підземна казна, яка збагачувала місто.

Коли Балта заговорила на ідиш

Балта була класичним штетлом – єврейським містечком із унікальним устроєм.

На початку XX століття в Балті діяло близько двадцяти синагог та молитовних будинків, працювали школи (хедери), друкарні та благодійні товариства. Головним духовним центром громади та архітектурною окрасою міста була синагога савранських хасидів. До речі, зараз вона у стадії реставрації і діє. Місто говорило мовою ідиш, яка збагачувала місцеву українську говірку.

Євреї Балти тримали в руках не лише велику торгівлю, а й майже всі міські ремесла. Балтські кравці, шевці, ковалі, годинникарі та ювеліри славилися на все Поділля. Саме в цей період формується неповторний міський гумор, особлива манера торгуватися та гастрономічні традиції, як, наприклад, випікання хали чи приготування форшмаку.

Тут були єврейські гетто

Весною 1882 року в Балті стався один із найжорстокіших погромів того часу. Він сколихнув усю світову спільноту. Це спровокувало першу масову хвилю еміграції євреїв з Російської імперії до США та Палестини.

Коли місто опинилося під румунською окупацією, тут було створено суворе гетто. Тисячі євреїв зазнали катувань та масових розстрілів.

Буквально за два дні до звільнення міста радянськими військами окупанти заживо спалили в сараї на окраїні міста 49 в’язнів гетто. Сьогодні на цьому місці стоїть пам’ятник жертвам Голокосту, встановлений за кошти онука одного із загиблих тут бухарестських музикантів.

Поруч із меморіалом встановлено чотири гранітні плити зі списком Праведників народів світу. В часи, коли за допомогу євреям нацисти розстрілювали, балтські українці переховували їх у тих самих купецьких підземеллях, домашніх льохах та на горищах.

Місто Балта налічує 53 пам’ятки

Сьогодні Балта – другий за кількістю історичних об’єктів культурний центр Одещини (поступається лише Ізмаїлу). Місто офіційно занесене до Реєстру історичних міст України і налічує 53 об’єкти спадщини.

Тут на одному п’ятачку ви можете побачити пожежну каланчу, яка має 117 сходинок і досі слугує головним орієнтиром міста; римо-католицький костел Святого Станіслава, що нагадує шляхетську добу; Свято-Успенський кафедральний собор із височезною дзвіницею; палац Любомирських, у якому сьогодні ташується педагогічний коледж тощо.

Місто, яке століттями витримувало війни, погроми й окупацію, сьогодні усією громадою відзначило поважний ювілей. У затишному парку лунали пісні і здравиці. Тут зустрічали гостей і щедро пригощали балтськими традиційними стравами. А благодійний ярмарок дивував розмаїттям домашніх страв – столи ломилися від пасицелівських голубців, борсуківської каші, гольмянських ковбас, вертут, подільських вареників та безлічі випічки. Громада об’єдналася заради спільної мети – збору коштів на підтримку  ЗСУ.

Відомі люди Балти

• Костянтин Липовецький – підполковник Армії УНР
• Віктор Стрельников – генерал-полковник ЗСУ
• Володимир Шевченко – режисер-документаліст
• Ар’є Альтман – ізраїльський політик
• Лев Айхенвальд – вчений, лікар-психіатр, професор
• Семен Цванг – письменник, краєзнавець, історик
• Григорій Шонін – льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу
• Семен Заболотний – повстанський отаман Балтського полку та Чорноморського коша
• Віктор Григорович – філолог-славіст
• Семен Блайвас – живописець і графік
• Лесь Гомін – письменник, автор роману «Голгофа»

Цікавий факт

Мало хто знає, що у XX столітті Балта встигла побувати столицею. Протягом 1924-1929 років вона була адміністративним центром Молдавської Автономної РСР, яка на той час входила до складу Радянської України.

У цей період у місті вирувало політичне життя, будувалися адмінбудівлі, відкривалися навчальні заклади, друкувалися газети молдавською мовою. У 1929 році столицю автономії перенесли до Тирасполя.

Довідка «ОЖ»

• 1526 рік – засновано Балту.
• У першій половині XVI століття з’явився форпост, навколо якого виросла Ханська слобода, потім перейменована в Балту.
• Перші згадки про організоване татарське поселення датуються 1526 роком.
• Польський магнат Юзеф Любомирський у 1699 році заклав тут перший камінь фортеці.
• Римо-католицький костел Святого Станіслава був зведений у 1765 році.
• У 1776 році місто отримало Магдебурзьке право.
• Об’єднання двох берегів Кодими відбулося у 1797 році.
• У грудні 1865 року відкрито регулярний рух на лінії Одеса – Балта довжиною 200 кілометрів.
• На початку XX століття в Балті діяло близько двадцяти синагог та молитовних будинків, працювали школи (хедери), друкарні та благодійні товариства.
• Синагога савранських хасидів була відкрита у 1903 році.
• У квітні 1882 року у Балті стався один із найжорстокіших єврейських погромів.
• Пожежна каланча була побудована у 1925 році.
• У  2016 році – Балта віднесена до категорії міст обласного значення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Мандрівка до Балти: місто старовинних храмів, таємничих підземель і героїчного минулого

Як виглядає стара Балта сьогодні: історія міста у старовинних будинках