Ключові моменти:
- На Одещині обговорили мовну ситуацію та наслідки тривалої русифікації, особливо на півдні області.
- Одеса вже кілька років посідає друге місце після Києва за кількістю скарг на порушення мовного законодавства.
- В області фіксують «небезпечне низьку» активність громадян щодо захисту своїх мовних прав.
- Представниця мовного омбудсмена заявила про високий рівень порушень у державних органах та місцевому самоврядуванні.
- Південь Одещини назвали недостатньо інтегрованим в український культурно-інформаційний простір.
«Поліетнічність» чи русифікація
Проблему тривалої русифікації Одеської області та недостатнього використання української мови обговорили під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Окрему увагу приділили півдню регіону, де мовну ситуацію ускладнюють його територіальна ізольованість та недостатня інтегрованість в український культурно-інформаційний простір.
За словами представниці Уповноваженого із захисту державної мови в Одесі Анни Неруш, нинішня мовна ситуація в області сформувалася під впливом тривалої русифікації. Водночас суспільний запит на повноцінне функціонування української мови залишається високим. Саме це, на думку Неруш, є однією з головних суперечностей мовної політики Одещини.
Анна Неруш зазначила, що протягом кількох років Одеса посідає друге місце після Києва за кількістю звернень щодо порушення мовного законодавства.
При цьому переважна частина таких скарг надходить саме з Одеси. В інших районах області громадяни значно рідше звертаються щодо порушень мовних прав. Представниця мовного омбудсмена назвала таку активність по області «небезпечно низькою».
Окремо на засіданні порушили питання дотримання мовного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування. За словами Неруш, у цій сфері на Одещині фіксують високий відсоток встановлених порушень.
«Не може влада вимагати від бізнесу дотримання мовного закону, якщо сама порушує цей закон», — наголосила Неруш.
Що відбувається на півдні Одещини
Особливу увагу під час засідання приділили мовній ситуації у південній частині області. Неруш звернула увагу, що поняття «поліетнічність» іноді використовується для пояснення ситуації, яка фактично є наслідком масштабного зросійщення регіону.
Ще одним викликом вона назвала територіальну ізоляцію півдня Одещини та його недостатню включеність в український культурний та інформаційний простір. За підсумками виїзного засідання мають ухвалити відповідні рішення для реагування на порушені проблеми.
Додамо, що Голова Одеської ОВА Олег Кіпер заявив, що з 2024 року в Одеській області встановили шість нових веж, які блокують поширення російського радіоконтенту з території Тирасполя. Крім того, в регіоні продовжується деколонізація назв вулиць.
Під час засідання також обговорили зовнішні інформаційні впливи, зокрема ті, що надходять із території Росії, Придністров’я та Гагаузії.
Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (оновлено)
