Ключові моменти:
- Сили оборони контролюють шляхи постачання за допомогою артилерії та дронів, знищуючи техніку противника при спробі підвозу припасів.
- Через постійні удари та брак води й боєприпасів серед російських військових фіксуються масові випадки втечі з позицій.
- Півострів має стратегічне значення для РФ — закриває шлях до Херсонщини та Криму.
Чому РФ тримається за Кінбурнську косу
Про обстановку на Кінбурнському півострові в інтерв’ю «Крим.Реалії» розповів командир оперативно-тактичного угруповання «Одеса» Денис Носіков.
За його словами, окупанти підтягують резерви з Мелітопольського напрямку, але свіжі сили регулярно зазнають серйозних втрат. Менше з тим, відступити росіянам не дозволяють.
«Їм ніхто не дозволить відійти ні далі, ні праворуч, ні ліворуч. Це вихід на Херсонську область. З Кримом історія дуже важка буде, якщо втратити цей рубеж», — пояснив Носіков.
Відстань від коси до Херсонської області в напрямку Криму становить усього 40–50 кілометрів — це зона прямої досяжності навіть для недорогих українських FPV-дронів та БПЛА.
Крім того, Кінбурнська коса дає росіянам можливість обстрілювати південне узбережжя Миколаївщини та контроль над Дніпровсько-Бузьким лиманом.
Читайте також: Україна першою у світі застосувала «повітряний десант» бойових роботів
«Територія-капкан»: знищення техніки та масова втеча окупантів
Російські підрозділи були змушені відступити вглиб півострова. Вони намагаються використовувати будь-яку негоду для прихованого підвозу техніки, однак українська розвідка миттєво припиняє такі спроби. Нещодавно, скориставшись погодою, противник спробував заховати на косі 8 одиниць автомобільної техніки — усі машини були ліквідовані.
Радіоперехоплення свідчать, що ситуація для особового складу РФ на косі близька до критичної:
- Спостерігається гостра нестача продовольства, питної води та боєприпасів.
- Фіксуються масові випадки самовільного залишення позицій.
- Шляхи відходу росіян заміновані, через що спроби втечі часто закінчуються загибеллю.
«Це все така певна територія-капкан. Майже постійна паніка, майже постійні команди сидіти й нікуди не бігти», — підсумував командир ОТУ «Одеса».
