Куяльник наповнився пластиком та добривами: що принесли у лиман паводкові води

Ключові моменти:

• Паводкові потоки змивали з полів ґрунт, добрива та пластик;
• Через заросле русло сміття накопичувалося в очеретяних заторах;
• Вчені досліджують вміст мікропластику в причорноморських лиманах;
• Забруднення може впливати навіть на якість солі, яку збирають на Куяльнику.

Що крім води принесли паводкові води до Куяльницького лиману

Як повідомив журналістці «Одеського життя» Вероніці Поліщук керівник науково-дослідного відділу НПП «Куяльницький» Олег Деркач, частина цих забруднень осіла в руслі Великого Куяльника, а частина могла потрапити до Куяльницького лиману.

Після різкого потепління вода з верхів’їв степових річок понесла вниз усе, що накопичилося на розораних схилах і біля стихійних сміттєзвалищ.

– Потоки були дуже брудними: разом із ґрунтом у воду змивало добрива, залишки рослинності, побутове сміття та пластик, – каже науковець.

За його словами, проблему посилив стан самого русла Великого Куяльника. Воно давно замулилося, заросло очеретом і болотними рослинами. Через це вода не проходила вільно, а затримувалася у своєрідних пастках. Разом із нею накопичувалися й пластикові відходи, які впиралися в стіни очерету та утворювали великі сміттєві нагромадження.

Науковець звертає увагу, що пластик для Куяльника — не нова проблема. Окрему небезпеку становлять і старі автомобільні шини, які люди роками використовували, щоб заходити вглиб лиману по сіль чи грязі.

– Покришки містять токсичні речовини, що з часом вимиваються у воду. Саме тому НПП «Куяльницький» періодично проводить акції зі збору таких шин, – наголосив Олег Деркач.

Ще одна загроза — мікропластик. Фахівці Інституту морської біології НАН України нині досліджують його вміст у причорноморських лиманах. Там, де поблизу берегів є багато стихійних сміттєзвалищ, концентрація дрібних пластикових частинок різко зростає. З часом вони потрапляють у живі організми і далі рухаються харчовими ланцюгами.

У Куяльницькому лимані риба практично не мешкає, однак люди беруть тут сіль. Тому питання якості цієї солі теж набуває нового значення. Результати досліджень одеських вчених можуть показати, наскільки сильно антропогенне забруднення вже вплинуло на унікальну водойму.

Отже, паводок, який зовні виглядав як довгоочікуване водонаповнення, насправді приніс із собою цілий комплекс екологічних ризиків. І для Куяльника це не лише історія про воду, а й історія про те, що саме ця вода принесла.

Більш докладно про проблеми Куяльницького лиману та шляхи їх вирішення читайте  в матеріалі: Велика вода у степових річках: чи врятує Куяльницький лиман весняний паводок?

Ще по темі: 

• Світовий курорт або соляна калюжа: чи можна врятувати одеський Куяльник?
• Щоб Куяльник дихав вільно: одесити збирають сіль на міліючому лимані
• Тисячі тонн сміття, незаконні гонки та обміління: в Одесі шукають спосіб, як вилікувати Куяльник