Одеса славиться підприємливістю та талантами своїх мешканців. Але історичні обставини часом перетворювали їх на страшних людей. Сьогоднішня розповідь — саме про такого одесита — Нафталія Френкеля. Потрапивши до ГУЛАГу, він згодом став одним з його керівників, а в’язнів перетворив на витратний матеріал.
Почнемо з цитати з попередньої публікації про історію будівництва Біломорканалу.
“А тепер – інтрига. Як продовження теми, розкажемо про керівника будівництва каналу — одесита, настільки хитрого, що робив бізнеси з самим Мойшею Вольфовичем Винницьким, був заарештований за особистим наказом голови ВЧК Дзержинського — і вижив!
Йому “світило” розстріл, але він “усього лише” загримів у СЛОН на 10 років, а згодом став генерал-лейтенантом інженерно-технічної служби й першим керівником Головного управління таборів залізничного будівництва НКВС СРСР. Маєте питання — хто це такий і що це за історія? Про все — за тиждень”.
Ось і минув тиждень — знімаємо інтригу. Мойшею Вольфовичем Винницьким при народженні звали відомого одеського бандита-налетника на прізвисько Мішка Японець (через специфічний розріз очей). СЛОН — це Соловецький табір особливого призначення, частина жахливого ГУЛАГу. А одесит, про якого сьогодні піде мова, — це Нафталій Аронович Френкель.
Народився він у 1883 році в Константинополі, невдовзі родина переїхала до Одеси. З 15 років працював у будівельній компанії, у 17 вже був прорабом.
З 1902 по 1904 роки навчався у будівельному технікумі в Німеччині. Повернувшись додому, продовжив працювати у будівництві, а згодом зайнявся торгівлею деревиною.
На Півдні Росії його прозвали «лісовим королем Чорного моря»: він постачав деревину до країн Близького Сходу. У роки Першої світової війни заробляв на продажу зброї. Ще до Лютневої революції відчув, що в Росії щось не так, і вивів усе нажите в Туреччину. І сам туди виїхав.
У часи НЕПу, коли настала деяка стабільність, почав навідуватися в СРСР, зблизився з чекістами й створив від себе чорну біржу — скупку цінностей у населення за паперові “дерев’яні” рублі.
Згодом, через кілька років, держава відкриє магазини ТОРГСІН. А в 1918 році він “закорешував” із Мішкою Японцем, який став командиром 54-го радянського революційного полку ім. Леніна. Френкель з ним воював у Громадянській війні!
Пізніше Френкель знову почав приїздити до Одеси, де створив потужний підпільний трест зі спеціалізацією на контрабанді. У 1921 році він заснував пароплавну компанію, через яку провозив контрабанду.
Ба більше — він створив артілі, де шили модний одяг під марками відомих фірм (на Малій Арнаутській?). Товар розповсюджували через ресторани, магазини, готелі.
Як кажуть в Одесі — жадібність згубила фраєра. Масштаби діяльності Френкеля дійшли до керівника ОГПУ Фелікса Дзержинського.
За його наказом до Одеси виїхав член колегії ОГПУ Дерибас (нащадок кріпосних одного з засновників міста — Хосе де Рібаса). Восени 1923 року Френкеля “прихопили”, а в січні 1924-го, коли помер Ленін, колегія ОГПУ засудила його до смертної кари.
Френкеля звинуватили в привласненні $8000, які йому передав на зберігання один чекіст у Константинополі. Згодом вирок замінили на 10 років у СЛОНі.
Та навіть у таборі цей одесит не пропав. У нелюдських умовах Соловків Френкель запропонував за добу побудувати лазню — йому виділили людей. Побудував.
Потім — ще лазні. Потім — переведення до Кемі. За легендою, назва міста — це абревіатура з указу Петра І: “відправити К Є…й Матері!”
Там він знайшов запаси шкіри, організував виробництво взуття. Облаштував виробництва, що почали давати дохід.
У 1926 році зек Френкель очолив експлуатаційно-виробничий відділ управління СЛОН. Він запровадив розподіл їжі залежно від виробітку — і різко підняв продуктивність.
Читайте також: Як за 100 років змінювались репресії в Україні
1925 року в доповіді писали, що “робоча сила на Соловках зайнята не повністю”, а в 1928-му в таборі було вже 21 900 людей. 10 тисяч — працювали в лісозаготівлі та на будівництві. Кемський табір став промзоною.
У 1926-му термін йому скоротили до 5 років, а влітку 1927 року звільнили. Але: підпорядковуватись екс-зеку не хотіли. Та визнали — “як працівник — цінний”.
Гліб Бокій, лідер ЧК (розстріляний 1937-го), підтримав його та заявив, що Френкель — не контрреволюціонер, а сексот ОГПУ.
1930 рік: 63 000 в’язнів у Соловках, 24 тис. — на контрактах, 11 тис. — на внутрішніх підприємствах.
Френкеля перевели до Москви — керувати виробництвом усіх таборів. Тоді формувалась ідея “перевиховання працею”.
Зеки валили ліс, будували дороги. Лагеря стали іменувати виправно-трудовими.
Ось як описав систему Френкеля Олександр Солженіцин в “Архіпелазі ГУЛАГ”: «Треба взяти все в перші три місяці, а далі — він нам не потрібен».
Читайте також: Як донощик спалив українську історію
1930: керівництво таборів у Комі. 1931–1933 — робота в Біломорбуді, орден Леніна. З 1933 — керівник будівництва БАМу. Потім — начальник залізничного будівництва НКВС на Далекому Сході й заступник голови ГУЛАГу.
Під час війни будував прифронтові дороги. При Сталінграді — розібрали рейки БАМу, проклали нову дорогу Ульяновськ – Сталінград. 992 км — за 6 місяців!
У 1943 — третій орден Леніна. 1947 — звільнений за станом здоров’я. Помер у Москві 1960 року у віці 77 років.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Рятувальники виявили під уламками будинку черепаху, яка кілька днів провела під завалами після атаки дронів.… Read More
Кукурудза вкрай чутлива до бур'янів, особливо у перші 30-40 днів після сходу. Саме тому гербіцидний… Read More
В Одеській міськраді спалахнув конфлікт навколо майбутнього зоопарку: депутати не змогли погодити нове положення через… Read More
Підписаний кредитний договір не завжди означає безвихідь. Якщо банк або мікрофінансова компанія порушили закон, приховали… Read More
Понад 200 мільйонів гривень уже працюють на оборону: в Одесі звітували про витрати бюджету та… Read More
Після травми, розтягнення, операції або при хронічній нестабільності суглоба нога потребує не просто спокою, а… Read More