Житло, робота та ліки: що ще турбує переселенців Балтської громади

Зустрілися представники громади і переселенці

До участі в обговоренні були запрошені внутрішньо переміщені особи: голова ради ВПО Марія Шевченко, керівник громадської організації «Новий початок» Дмитро Шевченко,  Олександр Пирожок, Яна Панова, Наталя Супрун.

Громаду представляли заступник Балтського міського голови Тетяна Холіч, завідувачка сектору по роботі з ВПО відділу соцполітики міськради Тетяна Кошаринська, головний спеціаліст відділу освіти Лілія Розгон, директор Балтської багатопрофільної лікарні Роман Кацмаза, заступник начальника відділу центру зайнятості Юлія Чорна, зав. сектору з питань послуг соціального характеру ЦНАП Тамара Богопольська, психолог Центру надання соцпослуг Анастасія Блажевська, журналістка Одеської телекомпанії «ГРАД» Людмила Шелих.

Бесіда відбулася у конференц-залі Публічної бібліотеки.

Житлове питання для переселенців

Як з’ясувалося в ході анкетування, 50 відсотків опитаних залишилися б у громаді за умови забезпечення власним житлом. Про те, чи є що запропонувати переселенцям, розказала заступниця мера Тетяна Холіч:

— У перші дні війни тих, хто приїжджав до громади, селили у гуртожитку педагогічного коледжу. Також зверталися до господарів приватних будинків з проханням дати прихисток людям. Багато хто відгукнувся. На жаль, у громаді гуртожитків, які можна було б переоблаштувати під соціальне житло, немає. Але наразі працюємо над тим, аби будівлю дитсадка, що пустує, перевести у житловий фонд.

Спочатку не йшли на контакт, а зараз мають дорадчий голос

Сьогодні активні переселенці пишаються тим, що у них створено раду ВПО. А нещодавно ніхто не йшов на контакт ні з владою, ні з тими, хто теж має статус переселенця. 

— Це не рада на папері, а діючий осередок. Голова ради Марія Шевченко ще до початку роботи організації почала об’єднувати людей, — розповідає Тетяна Холіч. – Її учасники активні. І хоч вони поки що не входять до міськвиконкому чи міськради, але до них прислухаються.  

Чоловік пані Марії Дмитро Шевченко очолює громадську організацію «Новий початок» та реабілітаційний центр, про який наше видання вже писало. 

— Зізнаюсь, непросто гуртувати людей. Інколи відчуваєш розчарування. Але не можна просто сидіти і чекати, потрібно єднатися. Як можна на щось претендувати, коли ти сам не доклав зусиль, — розмірковує голова ради.

— Переселенці не якісь інопланетяни. Всі ми люди. Є такі, що мають стійку громадянську позицію, а є пасивні. Ми з дружиною прагнемо своїм прикладом заохочувати людей, мотивувати, — переконаний Дмитро.

Як зазначила завідувачка сектору по роботі з ВПО відділу соцполітики Тетяна Кошаринська, внутрішньо переміщені особи прагнуть адаптуватися у громаді. Люди пристосовуються до нових умов. Беруть участь в анкетуваннях, у заходах, що організовують благодійні міжнародні та всеукраїнські організації, плетуть сітки для ЗСУ.

Чи є вакансії для переселенців

Центр зайнятості пропонує переселенцям чимало вакансій. Зокрема, потрібні вчителі англійської мови, малювання, педагог-організатор, швеї, лікарі.  

Заступниця начальника Балтського відділу центру зайнятості Юлія Чорна розповіла, що наразі на обліку перебувають шість осіб, вісім отримали грант на безкоштовне навчання.

Кожен охочий може отримати ваучер і обрати навчальний заклад, в якому б хотів навчатися. І хоч не всі навчальні заклади уклали договори на таку послугу, все ж вибір є.

Для лікарів – усі умови

Долучився до розмови директор Балтської багатопрофільної лікарні Роман Кацмаза:

— За 2023 рік лікування в лікарні отримали 215 переміщених осіб. До нас приїхала сім’я з Херсона. Чоловік тепер працює анестезіологом. Ми забезпечили їх житлом. У них вже народилася в Балті дитина. На амбулаторній реабілітації працює медсестра із Слов’янська. З Бахмута медсестра працює в кардіоцентрі. 

Балтській лікарні потрібні понад 20 лікарів: кардіологи, невролог, судинні хірурги. 

– Маємо 500 переглядів вакансій у соцмережах, 50 дзвінків і нуль бажаючих. Як тільки почують, що наше містечко маленьке, пропадають. А ті, хто залишився, наступного дня вже стали до роботи і не мали проблем з влаштуванням дітей до дитсадка чи до школи, — наголосив директор.

Про доступні ліки і що знає ЦНАП

На зібранні присутні попросили надрукувати перелік доступних ліків у балтських групах у соцмережах. Роман Кацмаза прийняв пропозицію, зауваживши, що до переліку майже щодня вносяться зміни. 

Також він наголосив, що заклад співпрацює з благодійними організаціями та фондами, які інколи постачають безкоштовні препарати. Лікарня виставляє їхній перелік на своїй сторінці у Фейсбуку і в денному стаціонарі. Для того, щоб їх отримати, потрібно мати рецепт від сімейного лікаря. Крім того, всі аптеки, розміщені в лікарні, працюють у програмі «Доступні ліки». 

Тамара Богопольська повідомила про зміни, що стосуються ВПО. Власники домоволодінь чи квартир, які прихистили кровних родичів, не будуть отримувати компенсацію. ЦНАП продовжує проводити реєстрацію. Тут же надаються консультації.

Як в Балті опікуються дітьми?

Кажуть, що діти швидше адаптуються, ніж дорослі. Але чи не почувається дитина чужою у класі, чи залучаються діти переселенців до гуртків, до участі у художній самодіяльності? Про це розповіла головний спеціаліст відділу освіти Лілія Розгон.

Вона зазначила, що всі діти забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням за рахунок громади. Всі бажаючі, теж безкоштовно, відвідують Центр дитячої творчості. Також із дітьми працює шкільний психолог.

– Заклади дошкільної освіти відвідують 49 дошкільнят. Є серед них і особливі діти, які мають асистента вихователя. У місті також працює інклюзивний центр, — повідомила пані Лілія. 

За допомогою — до психолога

Психолог Центру надання соціальних послуг Анастасія Блажевська працює з переселенцями всього два місяці. За цей час по допомогу звернулося дві сім’ї. Днями прийшла жінка з Кропивницької області. У неї чоловік на фронті зник безвісти. 

– Уявляєте, людина вагалася, чи приходити, бо думала, що на неї накричать і виженуть. Тяжко слухати історії, які пережили люди. Але ж мені не можна плакати, — каже психолог.

Наголосивши на безкоштовності послуг, фахівець запросила всіх, кому потрібна її допомога, приходити, не боятися і не намагатися поратись самотужки. Та, на прохання присутніх, надала свій номер телефону для консультацій.

Дехто вже звик на новому місці

Як живеться їй в Балті, розказала переселенка із міста Херсон Наталія Супрун. Жінка разом з чоловіком і сином пережили окупацію. А коли Херсон звільнили від ворога, вони вирішили їхати в Балту, до сестри.

— Тут я познайомилася з Тетяною Холіч, Тетяною Кошаринською, з Марією Шевченко. Підписали декларацію із сімейним лікарем, яким дуже задоволені. Ми з чоловіком маємо проблеми зі здоров’ям, тож зробили кардіограму, здали аналізи, нам розписали ліки. Я рада, що потрапила в Балту, — ділиться Наталія Супрун.

Дайте ділянку – дрова самі нарубаємо

Під час розмови переселенці поставили питання і щодо забезпечення дровами, зокрема про надто високу ціну на них. Дмитро Шевченко запропонував варіант вирішення — щоб лісництво надало ділянку для санітарної вирубки, а дрова вони вивезуть самі. Це значно знизить ціну. Заступник міського голови Тетяна Холіч пообіцяла надіслати листа до Миколаївського лісгописпу — саме йому належить філія Балтського лісництва.

На завершення бесіди всі разом виробили рекомендації щодо інтеграції ВПО у громаду. Вирішили створити базу даних для залучення нових жителів у бізнес-спільноту, провести зустрічі у форматі ВПО-бізнес-влада-жителі громади. А також залучати ВПО до проведення всіх заходів.

---

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.