Ключові моменти:
- Родина вирощує чотири гектари кавунів і стільки ж динь
- Для раннього врожаю використали 56 кілометрів подвійної плівки
- За завантаження однієї фури працівники отримують по 1500 гривень
- Міф про солодших кавунів-«дівчаток» фермери спростовують досвідом
Кореспондентка «Одеського життя» Антоніна Бондарєва побувала на найбільшому баштані села Новосільського біля міста Рені, поспілкувалася з родиною фермерів, які вирощують ранні кавуни, подивилася, як вантажать багатотонні фури просто з поля, і дізналася, чому місцеві хлопці після сезону жартома називають себе Гераклами. Цей репортаж — про важку працю, технології сучасного баштанництва та людей, завдяки яким літо в Україні має смак соковитого кавуна.
Ажіотаж на узбіччі: немає вільної хвилини
У липні баштан нагадує справжній мурашник. Кожен, хто прямує трасою Одеса-Рені й проїжджає об’їзну довкола села Новосільське, не може відвести очей від цієї краси: тисячі велетнів гріють свої смугасті боки під південним сонцем, наливаючись соком.
На узбіччі – справжній ажіотаж: вишикувалися фури, бусики, автівки. Оптові покупці, серед яких і топові мережі супермаркетів, буквально полюють за соковитим урожаєм.
У власників баштану – родини Даскаліца (а це батько Віктор, син Олексій та його дружина Вікторія) – немає вільної хвилинки.
Замість спортзалу – на баштан
Збір кавунів – не просто робота, це справжній силовий фітнес. Деякі «ягідки» тягнуть на 13-14 кілограмів. Поспілий плід треба спочатку розшукати в зелені, зрізати, донести до краю поля, куди під’їжджає фура, та оперативно завантажити, аби транспорт не простоював.
Хлопці зрання «б’ють поклони» кавунам, вишикуються ланцюжком, перекидаючи велетнів з рук в руки.
Коли ми прийшли на поле, вантажилася фура для мережі «АТБ». У пластикові ящики хлопці пакували по три кавуни. А це вже треба «брати на груди» під пів центнера. За один такий сезон тутешні хлопці без жодних протеїнів стають справжніми Гераклами.
І хоча це важкий «фітнес», юнаки працюють із посмішками та жартами.
– Молодь заробляє дуже пристойні гроші, – пояснює Олексій. – Бригада з десяти хлопців заповнює фуру за чотири-п’ять годин. За це кожен отримує по 1500 гривень. Тобто завантаження однієї фури коштує 15 тисяч гривень. Машини бувають різні: в ящики пакувати найважче, а от заповнювати насипом – трохи легше й швидше.
Між свинцевим небом і мерзлою землею: з чого починаються вирощування кавунів
Раніше ми бачили, звідки береться солодка ріка на власні очі, адже трасою М-15 Одеса-Рені їздимо регулярно. Уявіть собі – примхлива весна. У машині врубаємо пічку, бо за вікном – колотушний холод. Над степами висять свинцеві тучі.
В куртках, натягнувши шапки на самі вуха, люди працюють в полі. Ноги з кожним кроком в’язнуть у вологій, щойно зораній землі, перетворюючи пересування на випробування. Незважаючи на холоднечу, селяни метр за метром розкреслюють поле «під мотузочку» і вручну натягують плівку, присипаючи її по краях важкими грудками землі – лопатами чи просто голими руками. Якщо скласти довжину всіх грядок, то вона становитиме 28 кілометрів. Титанічна селянська праця.
Ефект «термоса» та 56 кілометрів плівки
– Ми поставили собі за мету виростити найперший, найранніший кавун, – розповідає Олексій Даскаліца. – Розбивати баштан почали ще у 20-х числах квітня. В цей час у наших краях ще бувають заморозки. Щоб отримати ранній кавун, пішли на технологічний хід – укрили посіви подвійним шаром плівки, створивши ефект термоса. Перший шар постелили просто на ґрунт, а зверху, на спеціальні пластикові дуги-каркаси, натягнули другий. На поле в чотири гектари пішло 56 кілометрів плівки.
І це ще не все. Кожен рядок обладнали сучасною системою крапельного поливу: клімат змінюється, без зрошення сучасна баштанна культура просто не ростиме так, як колись у наших дідусів.
Справжній квест – знайти робочі руки
– Щоб виростити добрий кавун, треба вкласти серйозні кошти, – продовжує Олексій. – Ми зайнялися баштанами років п’ять тому, коли зрозуміли: війна не дасть Херсонщині «забезпечувати» країну кавунами. У Новосільському цією справою вже захопилося кілька родин, але у нас – найбільший баштан: маємо чотири гектари кавунів і стільки ж дині. Тепличне господарство теж не кинули: під плівкою загалом цілий гектар землі та найширший асортимент овочів.
Перші кавунчики родина почала продавати вже 10 липня – оптовики забирали їх прямо з поля по 20-25 гривень за кілограм. Далі ціна почала падати.
– На 20 липня оптова ціна знизилася до 12 гривень за кілограм, – каже Олексій. – Диня тільки-но набирає обертів, ціни на неї тримаються в межах 30-40 гривень за кіло. Слава Богу, покупців вистачає, з реалізацією жодних проблем. А от знайти робочі руки для збору врожаю – оце справжній квест.
З Новосільського розкішні кавуни та запашні дині розлітаються по всіх регіонах України.
Ціна кавуна “з поля”
У родині Даскаліца діє чіткий розподіл обов’язків. Головне завдання пані Вікторії – продаж кавунів та динь безпосередньо з поля. Благо, міжнародна траса М-15 проходить просто поруч. Хтось із водіїв зупиняється вхопити соковитого плода для родини, хтось – на подарунок друзям.
– Я для онучки беру, – каже імпозантна пані у яскраво-рожевому костюмі. – Для мене найголовніше, щоб кавунчик був тільки-но з грядки, свіжозірваний.
Більшість приваблює ще й приємна ціна: просто на полі вона становить 25 гривень, тоді як на міському ринку за такий самий доведеться віддати вже 30. Ще один бонус – можливість продегустувати сорти: хазяйка розрізає кавуни і щедро пригощає всіх охочих.
Коли ціни падають, співвідношення все одно зберігається, кавуни безпосередньо від фермерів вартують дешевше.
«Дівчатка» солодщі за «хлопчиків»? Як обрати ідеальний кавун
Як же покупці обирають ідеальний кавун? Більшість за звичкою шукають «дівчинку».
У народі кавуни ділять на «хлопчиків» та «дівчаток» за формою нижньої частини плоду. Вважається, що «дівчатка» солодші й мають менше кісточок.
Розпізнати їх можна за коричневим «п’ятачком» – плямою навпроти хвостика. У «дівчинки» пляма широка, 1-2 сантиметри в діаметрі, а сам плід часто трохи приплюснутий. У «хлопчика» плямка зовсім маленька, як крапка, а сам плід має витягнуту форму.
З біологічної точки зору всі кавуни виростають із жіночих квіток, адже зав’язь, з якої формується плід, утворюється лише на них. Водночас у народі давно існує умовний поділ кавунів на «дівчаток» і «хлопчиків». «Дівчатками» називають плоди з більшим і ширшим квітковим рубцем на нижній частині, а «хлопчиками» — з маленьким і вузьким. Вважається, що перші солодші, хоча наукових підтверджень цьому немає.
– Я перепробувала незліченну кількість кавунів, але так і не помітила, щоб «дівчатка» були смачнішими за «хлопчиків», – сміється Вікторія Даскаліца. – Солодкість та соковитість залежать від сорту. А щодо стиглості, то я готова розрізати вам будь-який кавун просто зараз – він трісне під ножем. Ми збираємо тільки стиглі плоди, а визначаємо це за сухістю вусика та листочка біля плодоніжки.
Цього сезону родина посіяла два види ранніх кавунів – «Вікторія» та «Нун». Помітили, що врожайність останнього вища, проте «Вікторія» трохи солодша. Відрізняються вони й за кольором м’якуша: один має насичено-червоний, а інший – ніжний рожевий відтінок. І на кожен кавун знаходиться відданий шанувальник.
У чому користь кавуна?
Кавун – це не просто головна спокуса літа, а справжнє вітамінно-мінеральне «паливо» для організму. Хоча цей плід на 92-95% складається з води, у кожній його краплі прихована величезна користь.
- Кавун чудово відновлює водний баланс у спеку, вимиває токсини та підтримує нормальну роботу нирок – він має м’який сечогінний ефект.
- Легкість для фігури: калорійність – лише близько 30 ккал на 100 грамів, отже це солодкий десерт, від якого не росте талія.
- Захист серця та судин. Лікопен – король антиоксидантів, саме він надає м’якушу яскраво-червоного кольору. Лікопен знижує рівень «поганого» холестерину, зменшує ризик інсультів та захищає клітини від старіння.
- У кавуні багато амінокислоти цитруліну, яка в організмі перетворюється на аргінін. Вона розширює судини, покращує кровообіг і нормалізує артеріальний тиск.
ЦІКАВО
- Центром походження кавуна є Північно-Східна Африка, регіон Судану.
- Кавун був «одомашнений» понад 4-5 тисяч років тому.
- У Стародавньому Єгипті його цінували як надійну природну «посудину» з водою, здатну зберігатися місяцями без псування в умовах спекотного клімату.
- Зображення кавунів залишали на стінах гробниць, щоб фараони могли втамувати спрагу в потойбічному світі.
- Через Близький Схід та Індію культура потрапила до Китаю (приблизно в X столітті), а до Європи була завезена в епоху Хрестових походів.
- Найважчий кавун у світі, згідно з Книгою рекордів Гіннеса, був вирощений у США (штат Теннессі) у 2013 році – його вага становила 159 кілограмів.
Нагадаємо, що на Одещині селяни планують годувати свиней пшеницею: що не так з урожаєм у 2026 році.
Читайте також:
- Чому жнива у Буджаку більше не приносять радості: репортаж із півдня Одещини
- Чому тримати овець наважуються одиниці: історія родини з Одещини, яка не здалася
