А ви знали, що Трійцю в Україні святкували задовго до прийняття християнства? Зелені свята, Русальний або Зелений тиждень, Клечальна неділя – такі назви ще має це свято, пов’язане з розквітом природи. Як сьогодні святкують Трійцю мешканці села Загнітків на Кодимщині, вшановуючи духів предків, які обряди проводять, що готують та які трави збирають – читайте у нашому матеріалі.
«Зелень до хати, а на душу мир» – так казала наша бабуся, засіваючи зеленню долівку та уквітчуючи гіллям хату. Аромати трав чарували. І ми не тільки спостерігали за дійствами бабусі, а й самі розкидали трави та чіпляли скрізь зелене гілля.
Полонило все: дух, який витав у кімнатах, букети, що обов’язково були освячені у церкві, та зелене гілля, яке красувалось у кімнатах, на вхідних дверях, на воротах, під стріхою. Це зветься «заклечання оселі».
Бабуся долучала нас до цієї магії, розповідаючи про цілющу силу трав. Під її опікою ми складали букети для освячення у соборі та вінчали свої голівоньки сплетеними віночками. Віночки залишали з четверга до п’ятниці, а в п’ятницю розплітали їх і дивилися, зів’яли квіти чи ні. Адже за цим визначалась доля дівчини – щаслива, якщо букет не зів’яв.
Зберігали букети за образами. А потім, коли трави висихали, з них заварювали цілющі чаї.
Готуватися до Трійці починали у четвер, який називали чистим. Це було велике прибирання, як до Великодня.
А в суботу, яка називається Троїцькою батьківською поминальною субботою, зазвичай відвідували могили родичів, несучи букети живих квітів.
Про секрети троїцького букета розповіла травниця з Кодимщини Діна Колісник.
– Традиційно на Трійцю освячують любисток, полин, м’яту, мелісу, лепеху, пижмо, чебрець, аїр. Саме ці трави мають цілющу силу, – пояснює пані Діна. – При цьому кожна рослина має своє призначення. Наприклад, вважається, що аїр привертає в оселю добрих духів та зміцнює здоров’я мешканців. Полин відлякує темні сили: сухий його підпалювали, і димом обкурювали оселю.
Чебрець допомагає знайти судженого і є оберегом злагоди у сім’ї. З нього готували і готують цілющі чаї.
Травою-оберегом вважається і пижма, яку носили на собі проти привороту. До речі, ця трава використовується у народній медицині як засіб від паразитів та для кращої роботи жовчовивідних шляхів.
М’ята та меліса використовувалися не тільки як заспокійливий засіб. Їх розкладали в оселях для відлякування злих духів, очищення будинку і як захист від ворогів.
Ще засипали підлогу любистком, який використовується для захисту від зловмисників і для покращення здоров’я. Його вважали оберегом від русалок та чаклунства. У відварі любистку дівчата мили голови – щоб хлопці любили. Любисток зміцнює волосся і надає йому здорового блиску.
За спогадами старожилів села, віряни звеселяли храми та власні будинки гілками дуба, клена, липи, духмяними травами та квітами. А ось вербу та осику не використовували. Адже, за легендою, саме на осиці повісився Іуда після того, як зрадив Ісуса Христа. А вербу не чіпали чисто з екологічних міркувань. Адже вона давала свої гілочки на Вербну неділю. Тому на Зелені свята їй давали спокій, щоб дерево набиралося сил.
У традиції святкування Трійці є певні заборони і перестороги.
– Ми малими пасли худобу на луках, водили хороводи та плели для себе і для корів віночки. Чіпляли віночки коровам на роги, і коли поверталися додому, то наші корови були, як пави, – згадує жителька села Загнітків, художня керівниця Будинку культури Світлана Олійник. – А я загадувала – якщо наша корова донесе додому віночок, то буде мати багато молока. Вона завжди приносила вінок додому, і молоко у неї було жирним і смачним.
Пані Світлана каже, що у їхньому селі свято Трійці завжди збирає велелюддя у сільському парку або на березі річки Майстрихи. Тут на галявині збираються цілі родини, співають пісень, відтворюють обряди, водять ігри та розваги.
Крім того, останні три роки проводиться благодійний концерт, а виручені кошти йдуть на потреби Збройних сил України.
Водіння Куста – один з найцікавіших та унікальних обрядів України. Цей обряд ще дохристиянських часів дивом зберігся у Загніткові. Можна впевнено сказати, що завдяки нині покійній берегині українського фольклору Єфросинії Сторож та її сподвижникам Світлані та Сергію Олійникам цей обряд існує й донині. Сьогодні його носієм є народний фольклорно-автентичний колектив «Витоки» під керівництвом подружжя Олійників.
Під час обряду дівчата вбирають у зелень одну зі своїх подруг, яку називають Кустом або Тополею. Заквітчують зеленим вбранням, голову прикрашають пишним віночком із квітів та листя – зелені має бути так багато, щоб господарі не могли впізнати гостю. Інші дівчатка одягають автентичний одяг з бабусиних скринь.
Гурт вирушає, і від оселі до оселі лунає:
Куст із Кустом,
А жито з ростом.
Щоб вам жито родилося
І в коморі плодилося!
– Наша родина вже понад п’ятдесят літ передає цей обряд поколінням загнітківців. Кустівські пісні ми збирали від рідних та односельців. Існує повір’я: якщо Куст зайде у хату, то буде гарно врунитись нива, а в родині буде злагода, мир і достаток, – каже пані Світлана. – Тому кожен господар чекає жаданих гостей. Дівчатам, які водять Куста, господарі виносять щедрі гостинці: цукерки, пироги, гроші і традиційні вертути та паляниці, а також дякують за те, що удостоїли відвідинами їхню оселю.
Залишаючи хату, кустяни зичать здоров’я і злагоди родині, статків та щедрого врожаю. А після завершення обряду кожна з дівчат знімає гілочку з Куста, кидає її на землю, примовляючи: «Це на врожай та добробут».
У Загніткові на Трійцю готують традиційні страви – обов’язково на столі мають бути голубці, вертути та паляниці.
Світлана Олійник ділиться з читачами «Одеського життя» рецептом вертут з яйцями, зеленню, сиром, бринзою чи шкварками.
Продукти для вертути мають бути кімнатної температури.
Інгредієнти на 10 порцій:
Готуємо опару: в миску наливаємо половину кількості води, додаємо дріжджі, перемішуємо, щоб розчинились.
Потім додаємо 100 г борошна. Знову перемішуємо до однорідної маси, щоб не було грудочок. Для того, щоб опара підійшла, ставимо її в тепле місце на 15-20 хвилин.
Окремо з’єднуємо воду, що залишилась, молоко, сіль, яйця. Потім додаємо опару і перемішуємо до однорідності. Тепер додаємо просіяне борошно і місимо тісто. Щойно рідина вбере борошно, додаємо олію, продовжуємо заміс тіста ще 15-20 хвилин. Потім кладемо тісто у змащену олією миску, накриваємо і ставимо в тепле місце на 1-1,5 години, щоб підійшло.
Викладаємо тісто на стіл, формуємо 10 кульок, потім кожну розкачуємо, як на вареники, і витягуємо руками, щоб тісто стало тонким. Викладаємо начинку, завертаємо рулетом, а рулет скручуємо по осі та завертаємо равликом. Складаємо вертути до дека, змащеного олією. Даємо підійти, змащуємо жовтком і кладемо в духовку. Випікаємо при температурі 180-200 градусів.
Готові вертути накриваємо рушником та залишаємо охолоджуватись.
Вертути можна також смажити на сковорідці. Вони теж дуже смачні.
Саме цей рецепт є улюбленим у авторки сторінки – вертути виходять дуже смачними! Готуйте і смакуйте.
Читайте також:
26 жовтня відмічаємо День автомобіліста. Як епоха автомобілів починалася в Одесі? Про це з архівних… Read More
У Буджацької селищної ради Одещини з 47 дітей-сиріт, які живуть у громаді, 46 влаштовані в… Read More
Одеські рятувальники продовжують свою місію зі спасіння братів наших менших. Так, напередодні вони звільнили собаку,… Read More
Сьогодні, 26 жовтня 2025 року, Україна переживає 1341-й день повномасштабної війни. Ворог продовжує завдавати ударів… Read More
Одеська вулиця Леонова носила ім’я радянського прикордонника, який загинув на острові Даманський. Тепер вона названа… Read More
Одеситів попереджають про погіршення погодних умов. За даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, вночі та… Read More