Як російська мова обманом опинилася у списку захищених та чому й досі там

Хронічна помилка мовного питання

Проблема полягає в навмисно спотвореному перекладі Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, який був ухвалений у 2003 році. Ця маніпуляція дозволила російській мові отримати в українському законодавстві особливий статус «захищеної» попри те, що вона ніколи не перебувала під загрозою зникнення.

Законопроєкт №14120 має нарешті виправити велику юридичну маніпуляцію, яка тягнеться ще з часів президента Кучми. Йдеться про спотворений переклад Європейської Хартії, через який російська мова досі має в Україні особливий статус захисту.

Але ухвалення документа знову відклали у Верховній Раді. Привід формальний – «побажання неназваних європейських експертів».

«Це не вперше, коли під надуманими причинами відкладається ухвалення документа, який виправляє стару маніпуляцію. Його прийняття дозволило б виконати рішення Конституційного Суду та привести українське законодавство у відповідність до європейських стандартів», – каже співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Складається враження, що в парламенті комусь вигідно, аби ця «помилка перекладу» жила вічно. Бо кожне відкладення – це ще один рік, коли російська мова залишається у списку «захищених».

«Він (законопроєкт – ред.) жодним чином не обмежує прав національних меншин і не має розглядатися в контексті європейської інтеграції. Хартія не про мови меншин, а про міноритарні мови – тобто загрожені, ті, які зникають. Це точно не про російську мову в Україні», – наголосив народний депутат із фракції «Європейська Солідарність» Володимир Вʼятрович.

Що таке Хартія: захист малих мов, а не російської

Європейська хартія регіональних або міноритарних мов – це документ Ради Європи, створений для підтримки мов, які справді знаходяться під загрозою зникнення. Її мета – збереження культурного розмаїття (через освіту, ЗМІ, культуру), а не політичний тиск.

Головний парадокс: російська пропаганда роками переконує світ, що Хартія нібито має «захищати російськомовних». Насправді ж сама Росія цей документ навіть не підписала.

Фокус Табачника: Як одне слово все змінило

У 2003 році, в часи Кучми, під керівництвом тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника, оригінал Хартії було навмисно спотворено.

• Англійський оригінал: «regional or minority languages».
• Правильний переклад: «регіональні або міноритарні мови». Міноритарні мови – це мови, якими розмовляє меншість населення певної території.
• Спотворений переклад: «регіональні мови або мови меншин».

Усе вирішило одне слово. Завдяки цьому фокусу російська мова отримала статус «такої, що потребує захисту». Це сталося попри те, що вона домінувала у багатьох регіонах і ніяк не підпадає під критерії Хартії.

У підсумку, під виглядом турботи про «меншини», держава фактично узаконила перевагу імперської мови. А справді малі мови, ті, що реально зникають (румейська, урумська, ідиш, кримчацька), залишилися без уваги.

Законопроєкт №14120: спроба виправити брехню

Ще у 2019 році Конституційний Суд чітко постановив: уряд і парламент зобов’язані виправити переклад і привести законодавство у відповідність до оригіналу. Минув п’ятий рік – а цього досі не зроблено.

Що змінює новий закон №14120:

• Виключає зі списку «захищених» російську та вигадану «молдавську» мови.
• Натомість забезпечує підтримку справді міноритарних мов (румейської, урумської, ідишу).
• Узгоджує текст з автентичним європейським змістом.

Це не просто технічна правка. Це спроба навести лад після років маніпуляцій, закладених у часи залежності від Москви.

«Йдеться не лише про технічне уточнення тексту. Йдеться про відновлення історичної справедливості та виправлення наслідків багаторічних маніпуляцій. Ми не маємо права відступати саме зараз, коли йде війна за нашу ідентичність», – наголошує мовна омбудсменка Олена Івановська.

«Ті, хто вважає, що російська мова у нас потребує якихось особливих прав та захисту, бажають Україні поразки. Тому що в результаті такої політики Україна просто припинить бути Україною», – наполягає Микита Потураєв, голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Вимоги європейців чи російське лобі: чи будуть у Україні проблеми при вступі до ЄС

«Страшилки про те, що ухвалення законопроєкту №14120 буцімто перешкоджатиме європейській інтеграції України – відвертий блеф. Будь-який європейський діяч, який виступить проти виправлення спотвореного перекладу Хартії та застосування її за призначенням (у т.ч. для захисту ідишу, урумської та румейської мов) виставить себе відвертим російським агентом, ксенофобом і антисемітом. Тому ніхто, за винятком давно засвіченої російської агентури, робити цього не буде. І дуже важливо, щоб українські урядовці й депутати самі не скочувалися до ролі пасивних виконавців забаганок Москви», – прокоментував Тарас Шамайда, співкоординатор руху добровольців «Простір свободи».

Висновок: це наш тест на зрілість

Депутат Володимир В’ятрович прямо заявив у Раді: «Це не побажання, а наш обов’язок – ухвалити правильний переклад Хартії, вилучити з переліку російську та неіснуючу молдавську мови, натомість забезпечити захист справді міноритарних мов».

Прийняття закону №14120 – це тест на зрілість держави. На здатність закривати старі політичні борги й не дозволяти зовнішнім силам диктувати, які слова і як перекладати.

Поки парламент відкладає, країна продовжує жити з перекладом, який колись написали під диктовку імперії. І це, погодьтеся, звучить як дуже поганий жарт у 2025 році.

Читайте також: 

• Шість років мовному закону: який шлях пройшла українська мова за цей час
• Українська абетка: чому цей символ мови є унікальним
• Одеса знову у трійці лідерів за кількістю порушень мовного закону