Вулиця Ярославського в Одесі: чому її назвали на честь грабіжника, борця з ялинками та «головного безбожника»

Стаття по темі: Пройшов всю війну до самого її закінчення: чим одесит Роман Кармен заслужив назву вулиці на свою честь

Пограбування та вбита наречена

Народився майбутній російський революціонер, радянський партійний і державний діяч, ідеолог і керівник антирелігійної політики в СРСР, один із найголовніших ідеологів сталінізму в 1878 році в Читі, і називався він тоді Міней Ізраїльович Губельман. Походив із сім’ї засланців. Закінчив у Читі 3-класне училище, потім склав екстерном іспит за 4 класи гімназії, і на цьому його освіта закінчилася.

У 20 років вступив до РСДРП, організував соціал-демократичний гурток на Забайкальській залізниці. 1901 року «сходив у закордон»: був кореспондентом ленінської газети «Іскра». 1902-го – перший арешт. З 1903 року у нелегальному становищі, став однією з керівників бойового центру РСДРП, котрий займався експропріаціями – грабежами банків та приватних осіб. Гроші йшли, крім іншого, на партійні потреби.

Читайте також: Ця вулиця в Одесі носила ім’я автора червоної зірки – символа армії СРСР та рашистів

Він мав 14 партійних «клікух», Ярославським він став після організації страйку текстильників у Ярославлі. Він був учасником революції 1905–1907 років. Його 23-річну наречену, теж революціонерку, по-звірячому вбили інші радикали – чорносотенці під час доставки зброї для повсталих. В 1907 Ярославський був заарештований і відправлений на каторгу, потім жив на поселенні в Якутії.

Головний безбожник СРСР

Після лютневої революції 1917 року очолив Якутський рад. У дні жовтневого перевороту Ярославський – член московського центру керівництва збройним повстанням, перший комісар кремля.

Надалі обіймав високі державні та партійні посади, був затятим сталіністом, автором книги «Про товариша Сталіна». Основною його «фішкою» була антирелігійна політика радянської держави, у ній він був головним авторитетом.

З 1925 року Ярославський панував у Союзі войовничих безбожників, був редактором журналів «Безбожник», «Безбожний крокодил», під його керівництвом видавалося безліч антирелігійних брошур, плакатів та листівок. Він став головним організатором кампанії проти різдвяних ялинок та ініціатором скасування різдвяного вихідного та гонінь на новорічні ялинки в СРСР у 1929-1935 рр.

Помер Ярославський в 1943 році в Москві від раку шлунка, був кремований, порох поміщений в урні в кремлівську стіну. У 1953 році, під час так званої справи лікарів, деяким медикам було пред’явлено звинувачення у злочинній недбалості, яка виражалася в «запізнілому діагностуванні» раку у Ярославського.

Ви також можете дізнатися: В Одесі назвали вулицю на честь співаючого священика-більшовика: ким була ця нестандартна людина

Шість назв вулиці Троїцької

Іменем Ярославського були названі вулиці в багатьох населених пунктах, у переважній частині – у тій зауральській частині росії, де він «мотав термін». З українських міст у «Вікіпедії» не вказано жодного. Чому 1946-го «відзначилася» Одеса – бог знає.

Нині тут це вулиця Троїцька, а її перша назва була Форштадська. Потім у 1820 році вона стала Троїцькою на честь розташованої неподалік Троїцької церкви. 1923 року її перейменували на честь великого комуністичного діяча Григорія Зінов’єва. Але через 10 років він виявився «ворогом народу» (1936 року його розстріляли), а вулиця стала Робітничо-Селянською міліцією, потім ім. 15-річчя міліції, потім просто Міліції. З 1946 по 1991 – це вулиця Ярославського.

Прикольно, що в рідному Ярославлі ім’я Ярославського носила з 1944 року одна з великих центральних вулиць. 1993-го її перейменували, і зараз ім’ям Омеляна Ярославського в Ярославлі називається… глухий кут. Що цілком логічно.