Без бар’єрів: як подолати стереотипи щодо особливих дітей та правильно з ними спілкуватись

Допомогти батькам упоратися із ситуацією, подолати проблеми допомагають спеціалісти «Інклюзивно-ресурсного центру» Ренійської міської ради. 

Крім цього, вони проводять семінари, тренінги, щоб донести інформацію про особливості дітей. 

— У нас взагалі є стереотип щодо інклюзивної освіти, — стверджує директорка комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Юліана Мунтян. – У суспільстві досі вважають, що інклюзія — це тільки для дітей з інвалідністю, з особливими освітніми потребами. Насправді ж інклюзивна освіта – вона для всіх, тому що кожна дитина, навіть без інвалідності, але з деякими особливостями у розвитку, має рівний доступ до освіти.

Переселенка з міста Миколаїв Юлія Браяк, мати шестирічного хлопчика, не приховує, що її дитина має певні особливості, і ось вже майже два роки приводить його на заняття з психологом та логопедом у «Інклюзивно-ресурсний центр». Вона дуже рада, що у Рені є можливість отримувати ці послуги безкоштовно, що її дитина відвідує дитячий садок, за її розвитком уважно стежать фахівці.

— У наш час в Україні особливі діти мають можливість соціалізуватися, бути у суспільстві всіх решти дітей, нам надано повну свободу вибору форми навчання, — зазначила Юлія. — Але суспільство до цього не підготовлене. Я вважаю, що з батьками нормотипових дітей необхідно проводити зустрічі, розказувати про те, в чому полягає особливість таких дітей. Тобто людей треба інформувати. Припустимо, ви — мама нормотипової дитини, вам байдуже, які особливості поведінки має дитина з синдромом аутизму. Але ви її боїтеся: а раптом вона вкусить вашу дитину, впаде, кричати почне, налякається сама і налякає всіх. Чому я вас маю звинувачувати у вашому незнанні? Я теж не можу все знати. Але ми повинні прагнути знань.

Про те, з якими проблемами стикаються батьки дітей з інвалідністю та як правильно з ними спілкуватись – у нашому репортажі.

Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду»