Я впевнений, шановні одесити, що ніхто з вас, навіть у самому нездоровому сні, не зможе уявити, що Одеса втратила свій символ — пам'ятник Дюку. А ось у моєму рідному Херсоні це, на жаль, сталося: він втратив щось колишнє частиною герба міста — парусник «Товариш». І не російські окупанти «спіонерували» це судно. «Товариша» зрадили ще у сумбурні 90-ті «свої».
Рівно 90 років тому, у травні 1933-го, коли цей трищогловий барк вперше покинув стапеля гамбурзької верфі, він був іменований «Горх Фок». Довжина судна була 82 метри, ширина – 12, висота головної щогли – 41 метр, загальна площа 23 вітрил – 2000 квадратних метрів.
Цей побудований всього за 100 днів вітрильник фахівці назвали шедевром. Він став навчальним судном.
Після Другої світової барка було передано СРСР за Договором про репарацію. І вже 1949-го на ньому з’явився корабельний дзвін із написом «ТОВАРИЩ».
Наприкінці серпня 51-го барк прибув до Одеси. Потім портом його приписки став Херсон, вітрильник передали морехідному училищу імені Шмідта.
«Товариш» став базою для проходження суднової практики курсантів морехідних навчальних закладів Херсона та Одеси. Вітрильник побачив увесь світ. Він залишив за кормою майже мільйон кілометрів, побував у 105 портах 90 країн світу. Понад 15 тисяч курсантів пізнали світовий океан на його борту.
Нещодавно ми згадували про вітрильник: у статті про одеських жінок старпомів і в статтях капітанів далекого плавання.
Екватор він вперше перетнув у 1957 році: з Одеси в Атлантику, навколо Африки, Індонезія, Індія — і назад до Одеси. 1974-го вперше брав участь у Балтійській регаті та переміг! “Товариш” з великим відривом випередив німецький “Горх Фок II”. Потім були ще регати та ще перемоги.
Після розпаду СРСР вже українському «Товарищу» була гостро необхідна заміна головного двигуна. Херсонський суднобудівний завод запропонував свої послуги, але комусь знадобилося, щоб барк пішов на ремонт у Велику Британію. Кошторис ремонту там зріс до двох мільйонів фунтів, а власник вітрильника — Міносвіти України — заявив, що грошей немає.
«Товаришу» заборонили вихід у море. І він проговорився у британських водах до 1999 року. І тут з’явилися ділові німці з грошима: барк було відбуксовано до Вільгельмсхафена (ФРН). Там його капітально відремонтували, і міська влада Штральзунда, першого порту приписки барка, вирішила викупити корабель. Україна запросила мільйон євро, але потім хтось нагорі дав згоду на «будь-яку половину». Так тепер уже не «Товариш» повернувся до рідної гавані. У листопаді 2003-го барку офіційно повернули ім’я Горх Фок.
За багато років журналістської діяльності в Херсоні мені багато разів доводилося писати на тему «Товариша». Я не раз інтерв’ював серйозних людей, які не під диктофон були дуже відвертими: німці дуже хотіли повернути собі барк «Горх Фок», тому не виключено, що було організовано «багатоходівку».
«А що ви хотіли? — здивувався моїй наївності нині покійний директор Херсонського морпорту Юрій Тутушкін. — У ті роки все Чорноморське морське пароплавство в різні країни «вилетіло». Відразу було зрозуміло, що барк не Карлсон: він полетів і не обіцяв повернутися».
Все менше стає людей, які з дитинства милувалися красою та граціозністю вітрильника. Нам залишилися лише його нинішні фото у Штральзунді, а ще цілий список фільмів, яких би не було без його участі. Це «Максімка», «Червоні вітрила», «Вітер «Надії», «Заколотний «Оріон», «Дівчина і море», «Будинок, який збудував Свіфт», «У пошуках капітана Гранта»…
Валерій Боянжу, Херсон — Одеса
Читайте також:
У місті Балта 3 жовтня пройшов другий патріотичний автопробіг, який проведено під час російсько-української війни.… Read More
За даними синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, в суботу, 4 жовтня 2025 року,… Read More
У кожного з нас — різний рівень чутливості, тож всі ми по-різному сприймаємо ту чи… Read More
Рух трамвайного маршруту № 20 тимчасово припинено через пошкодження дорожнього полотна та провал під трамвайною… Read More
У селі на Одещині 60-річний місцевий мешканець отримав важкі опіки майже всього тіла внаслідок вибуху… Read More
Внутрішні водойми України, зокрема ставки, не менш цінні, ніж чорнозем. Це ресурс для видобутку риби,… Read More
