Сьогодні у Збройних силах України воюють понад 200 загнітківців. Майже кожна родина провела на фронт свого захисника. Звісно, громада не купує шахеди і танки, однак усім необхідним – від цвяхів і до автомобілів та амуніції — старостат та громада допомагають на повну.
– З самого початку повномасштабного вторгнення росії жителі села Загнітків об’єдналися. Одразу запрацювала сільська кузня, яку створив на своєму обійсті Станіслав Мазур. Його ініціативу підхопили селяни. Кузня працювала за підтримки односельців та старостату, який віднаходив кошти, аби забезпечити її безперебійну роботу. Люди зносили арматуру, труби, балони, вугілля, метал. Словом, усе, що могло перетворитися на необхідну річ для ЗСУ. Кузня забезпечувалась електроенергією, пальним.
Тоді громада змогла виготовити понад дванадцять тисяч скоб та більше півсотні пічок-буржуйок, понад сотню протитанкових їжаків, — згадує староста села Оксана Ковбель. – Півсотні чоловіків працювали позмінно, щоб оперативно виконувати замовлення, які надходили від захисників. Хочу відзначити Володимира Спатара, Юрія Ковбеля, вчителя Анатолія Помагайбуса, Лідію Спатар, котра дала на потреби кузні понад дві тонни вугілля. Також багатьох жінок села, які готували обіди для хлопців, та школярів — вони клеїли стікери на готову продукцію.
Читайте також: Буржуйка «Січ»: як волонтер із Тарутино переробляє бойлери у печі для ЗСУ
Величезний внесок у спільну справу роблять депутат міськради від Загнітківського округу В’ячеслав Лупашко, подружжя — художній керівник та директор Будинку культури Світлана та Сергій Олійники.
Сьогодні кузня не працює, адже тепер дешевше придбати необхідне, на що всі дуже активно донатять.
Загнітківський старостинський округ жодного дня не відпочиває. Тут все підпорядковано фронту. Так, закуплено і відправлено землякам два дрони — для Вдада Пасерба; чотири аптечки для Валентина Шаргородського; цвяхи та скоби для Станіслава Могилка. Також було відправлено прилади нічного бачення, бензопилу, шини, плетені сітки, окопні свічки, смаколики, теплі шкарпетки тощо.
На Запорізький, Миколаївський, Херсонський напрямки та у військовий шпиталь відправляються продукти харчування: тушонка, салати, паляниці, печиво, солодощі, засоби гігієни, постільна білизна, рушники.
– Ми маємо всі працювати, налагоджувати наш тил з урахуванням того, що Україна буде відстоювати свою незалежність ще тривалий час, — розмірковує пані Оксана. — Тому загнітківці всіляко підтримують воїнів, особливо своїх земляків.
Так, на прохання односельців, котрі служать у «дев’ятці» (так кодимчани називають 9-ту ОМПБ «Вінницькі скіфи»), село придбало три мобільні телефони з зарядними пристроями. Також купили вантажний бус, відремонтували УАЗ, дали до нього причіп та набір ключів для ремонту і заправили пальним.
Закупили два автомобілі «нива» (один з них – на Херсонський напрямок) та автомобіль «міцубісі».
Для хлопців на передній лінії фронту загнітківці придбали плитоноски, каремати, каски, турнікети, плащі-дощовики, пральну машину, генератор, спальні мішки, бензопили, примус для воєнно-польової кухні, електропили, морозильну камеру, будівельні мішки, тканину, на придбання зимової гуми зібрали 15 тисяч гривень. Закупили рації на дві з половиною тисячі доларів, планшет, карту пам’яті, п’ять комплектів радіостанцій з гарнітурами на 100 тисяч гривень.
— На Поділлі знають: якщо здалеку прийшла допомога, то це загнітківці.
– Насправді це так, і це гріє душу. Де б не жили сьогодні мешканці нашого села, вони не забувають підтримувати своїх.
Вагому підтримку надають жителі села, які тимчасово живуть за кордоном. Надзвичайно підтримує загнітківець Сергій Колісник, котрий живе у Києві. Він учасник АТО, і коли розпочалось повномасштабне вторгнення, теж відстоював столицю України.
Значну роль відіграють також місцеві волонтери Наталія і Юрій Ковбель, тримаючи зв’язок із захисниками та організовуючи односельців.
Стають до роботи всі. Поруч із бабусями плетуть маскувальні сітки і їхні онуки.
– Плетемо з молитвою і надією, що наші сітки врятують, — кажуть старші жінки. – Тому маємо працювати заради збереження чийогось життя.
Загнітківські освітяни проводять благодійні ярмарки, передають лікарські засоби та продукти харчування, плетуть сітки, донатять. На знак вдячності вони отримали стяг з підписами бійців з Донецького напрямку.
Крім того, працює і мистецький фронт. Серед культпрацівників, які проводять благодійні концерти по селах Кодимщини, Вінниччини, вокальний ансамбль «Майстриха» та Народний фольклорно-автентичний колектив «Витоки» Загнітківського Будинку культури.
— Старостат Загніткова, — каже пані Оксана, — взаємодіє з кожним сільським жителем, з органами державної влади та керівництвом територіальних громад, представниками громадських та волонтерських організацій. Напевне, це і є вагомою складовою такого потужного єднання.
Як кажуть волонтери, загнітківці можуть зібрати кошти і на танк, якщо такий запит надійде від наших воїнів.
Читайте також:
Завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в Україні та, зокрема, в Одесі та Одеській… Read More
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи в Україні — одне із знакових державних… Read More
За прогнозом Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в… Read More
Арцизьку громаду Одеської області знову сколихнула трагічна звістка: на фронті загинув уродженець села Главані Денис… Read More
Чорна п’ятниця — це міжнародна традиція масштабних розпродажів, яка традиційно щорічно проходить в листопаді в… Read More
В Одеському зоопарку з'явилася пара котячих лемурів - хлопчик і дівчинка. Побачити цих екзотичних тварин… Read More
