У Любашівській громаді активно працюють над підтримкою захисників України та їхніх родин. Однією з ключових фігур став підполковник Дмитро Кузьменко, який після оборони Херсона та полону переїхав до Любашівки й очолив сектор ветеранської політики. Паралельно громада об’єднує зусилля для підтримки фронту. Волонтери, аграрії та благодійники регулярно передають воїнам автомобілі, амуніцію, медикаменти та інші необхідні речі. Як жителі громади об’єднуються задля допомоги армії, ветеранам та постраждалим від війни, читайте у цій статті.
Уродженець Чорнобаївки підполковник Дмитро Кузьменко обороняв Херсон від російської окупації. Потрапивши в полон, пройшов через тортури. Дивом вижив, і після лікування переїхав з родиною у Любашівку. З листопада цього року працює головним спеціалістом сектору ветеранської політики Любашівської селищної ради, допомагає ветеранам війни та їхнім родинам вирішувати нагальні проблеми.
На урочистостях з нагоди святкування Дня Гідності та Свободи підполковник Дмитро Кузьменко за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеню. Вручаючи йому високу нагороду, начальник четвертого відділу Подільського районного ТЦК підполковник Віктор Свинарський наголосив, що за час війни йому вперше випала честь нагороджувати живого Героя.
– Першого березня, коли російські війська вже повністю оточили Херсон, в місті не залишалося формувань ЗСУ, крім 124-ї окремої бригади тероборони, де я командував 194-м батальйоном. До цього встиг набути бойового досвіду, воюючи у 2019-2020 роках під Красногорівкою та Мар’їнкою Донецької області, – розповів Дмитро Кузьменко. – При обороні Херсону найкривавіші бої відбулися одночасно в Бузковому парку та в районі Білозерської площі. Ми з автоматами, гранатами та коктейлями Молотова відбивали атаки росіян. На жаль, сили були нерівні, і ворог розстріляв наші позиції з важкої зброї.
Багато наших бійців та добровольців полягли, віддали життя за рідне місто. І якщо хто говорить, що Херсон здався без бою, то це неправда!
Подолавши спротив херсонців, окупанти почали перевірки та обшуки. Чимало бійців потрапило у полон, багатьох закатували на смерть.
Комбат Кузьменко був заарештований разом із сім’єю. П’ять днів бойового офіцера катували, намагаючись використати його у своїй пропаганді. Залякували, що розстріляють дружину і дітей, якщо він втече з міста.
Після деокупації Дмитро Кузьменко звернувся по медичну допомогу у військовий шпиталь – далися взнаки тортури у ворожому застінку. В Одесі лікарі «залатали» титановими пластинами його пошкоджений хребет.
Військовий з інвалідністю третьої групи доєднався до діаспори херсонців, які знайшли прихисток у Любашівці. Тепер він займається у громаді ветеранською політикою.
– Будь-які війни врешті-решт завершуються, і громада вже зараз працює над поверненням ветеранів війни до мирного життя. Головне завдання сектору ветеранської політики – підтримка та захист прав ветеранів, включаючи соціальну, медичну та психологічну допомогу, ветеранське підприємництво та працевлаштування, а також ветеранський спорт. Над цими питаннями і працюватимемо, – підкреслив Дмитро Кузьменко. – Також важливим є вшанування пам’яті воїнів. 21 листопада в центрі селища встановили Алею Слави на вшанування 77 земляків, котрі пролили кров за вільну Україну.
Для волонтерів та землеробів асоціації «Аграріїв та промисловців півночі Одещини» з Любашівської громади у тилу найголовніше завдання – забезпечення продовольства, підтримка воїнів ЗСУ, їхніх родин, поранених земляків та волонтерська діяльність. І ця підтримка вже обчислюється мільйонами гривень.
Виконавча директорка аграрно-волонтерської спільноти Наталя Пілюк розповіла, що спершу охочих допомагати ЗСУ було більше десятка, але сьогодні залишилися найстійкіші.
Це аграрії Сергій Паровик зі своєю фермерською родиною із села Ясенове Друге, Олександр Бондаренко (господарство «Шевченка») з Троїцького, Віктор Ляховецький («Агросвіт») з Сергіївки, Андрій Терновий («Олена і К») з Янишівки, Сергій Король («Король») з Агафіївки, Григорій Тулба («Еліт») з Олександрівки, Віктор Мазуренко («Обрій») з Новокарбівки.
– Ми закуповуємо, ремонтуємо та відправляємо на фронт автівки для виконання бойових завдань та евакуації поранених. І вже спрямували у бойові частини понад 60 авто вартістю від півтори до семи тисяч доларів кожне. Відремонтували більше 130 автівок, деякі – ті, що постраждали на фронті – навіть двічі. Надсилаємо безпілотники, амуніцію, продукти харчування, обмундирування тощо. Доставляли продовольство на деокуповані Київщину та південь України, – розповіла Наталя Пілюк. – Та найбільше болить, коли доводиться зустрічати воїнів, які повертаються додому «на щиті». У таких випадках ми виплачуємо родинам полеглих з Любашівської та Зеленогірської громад по 10 тисяч гривень. Загалом вже виділили понад мільйон гривень. Надаємо допомогу на лікування пораненим землякам. Також наші хлібороби підтримують своїх працівників та односельчан, які воюють на фронті, та їхні родини.
Не відмовляє хліборобська асоціація в допомозі своїм колегам-волонтерам. Насамперед виділяє філії Благодійного фонду «Свобода» у Троїцькому старостаті дизельне пальне для розвезення медичної та продовольчої допомоги малозабезпеченим жителям Одещини та деокупованих сіл Херсонщини та Харківщини.
Підприємця з Троїцького Станіслава Бондаренка та колишнього заробітчанина з Маловасилівки Віталія Лисенка здружило волонтерство.
З початку війни чоловіки створили у своїй громаді філію благодійного фонду «Свобода», і, використовуючи власний транспорт, перевтілилися у перевізників гуманітарної допомоги.
Віталій Лисенко розповів, що вони також співпрацюють з Благодійними фондами «Добрий самарянин», «Даруючий надію» та «Світло надії». Це фонди релігійних общин на базі церкви християн віри євангельської Європи та Америки, які підтримують Україну.
Вантаж регулярно надходить із-за кордону до Одеси та Вінниці. Звідти Бондаренко і Лисенко перевозять його у Троїцьке, де гуманітарку сортують і пакують, а потім розвозять адресатам. Так, днями отримане у Вінниці медобладнання та ліки були передані на потребу жителів Троїцького старостату. Дещо доправили любашівським медикам.
– Здебільшого ми опікуємося малозабезпеченими жителями громади, багатодітними сім’ями, переселенцями, родинами військових та хлопцями, які отримали інвалідність внаслідок поранень на війні. Інколи спаковуємо посилки з ліками та продовольством для захисників-земляків. Їх відправляє на фронт наш помічник, троїцький волонтер Олександр Славінський, або Ліля Байрамова – кординаторка волонтерської спільноти «Архангела Михайла» Любашівської громади, – розповів Віталій Лисенко. – Щодо допомоги захисникам та їхнім родинам, то хворій матері одного воїна з Любашівки передали памперси та інвалідний візок. Ветерана війни з інвалідністю із Солтанівки Зеленогірської громади забезпечили засобами гігієни та медикаментами.
Та найчастіше маршрут троїцьких волонтерів лежить на деокуповані території Чернігівщини, Херсонщини та Харківщини. Везуть потерпілим від війни продукти, одяг, медикаменти, засоби гігієни. Не забувають і про солодощі для малечі. Буває, щомісяця по декілька десятків тонн гуманітарних вантажів роздають людям.
А ще ці двоє волонтерів взяли шефство над селом Козацьке та містечком Берислав, що на Херсонщині. Якось у Фейсбуці побачили сюжет про воїнів з Любашівщини, які тримають оборону неподалік зруйнованої греблі Каховської ГЕС, підгодовують жителів Козацького, то одразу помчали з допомогою. Відтоді часто туди їздять. Щоправда, добиратися у ці краї волонтерам непросто, бо росіяни регулярно обстрілюють під’їзні шляхи до села або полюють за транспортом з дронів. Та хлопці завжди вирушають у небезпечні мандри, бо їх з нетерпінням чекають, адже люди живуть у Козацькому без світла, тепла, води та магазинів. Добре, що хліб щотижня привозять.
Тисячі кілометрів на своєму бусику «намотали» троїцькі волонтери, розвозячи гуманітарку по Одещині та Україні. Бідкаються, що інколи через брак солярки їм доводиться простоювати – власних коштів на пальне часто не вистачає. З цим їм подекуди допомагають місцеві та любашівські аграрії і підприємці. І тоді бусик з гуманітаркою знову мчить на допомогу.
Дмитро Кузьменко, головний спеціаліст сектору ветеранської політики та зв’язків з правоохоронними органами, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи – телефон (098) 130-21-57.
Асоціація «Аграріїв та промисловців півночі Одещини»: селище Любашівка, Наталя Пілюк, виконавча директорка – телефон (066) 328-99-03.
Філія Благодійної організації «Свобода»: село Троїцьке Любашівської громади, Віталій Лисенко – телефон (096) 037-75-38.
Роман Монтецький, медичний капелан Любашівської лікарні, практичний психолог – телефон (067) 954-48-48.
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію
Читайте також:
Щороку 12 грудня відзначається День Сухопутних військ України. Це найбільший і найпотужніший вид військ у… Read More
Через профілактичні ремонтні роботи, які планують на сьогодні в ДТЕК Одеські електромережі, багато абонентів Південного,… Read More
У четвер, 12 грудня 2024 року, розпочалася тисяча двадцять третя доба широкомасштабної збройної агресії росії… Read More
Уряд України готує до приватизації Одеський припортовий завод. На продаж планують виставити всі акції та… Read More
В Одеській обласній військовій адміністрації розробили проект нового корпоративного стилю регіону. Read More
Усіх-всіх з добрим ранком! Цього ранку четверга «Одеське життя» вітає як тих, хто чудово виспався… Read More
