Статті

Великий Фонтан: перлина одеського узбережжя (відео)

Великий фонтан – район, до якого одесити ставляться з особливим теплом та повагою. Тут чарівні приватні будинки ховаються в затишних садочках, а морське повітря робить людей відпочивальниками попри те, якими би справами вони не займалися. Цей курортний район простягається від 10 станції до мису Великий фонтан, який височить відразу за 16-ою станцією.

У новому випуску на нашому Youtube-каналі знавець Одеси Олександр Отдельнов запрошує на прогулянку частиною одеського узбережжя від 10 станції до мису Великий Фонтан, що височіє відразу за 16 станцією.

З цього відео ви дізнаєтеся:

Що має бути в кімнаті, щоб вона була «з видом на море»?
Що на Фонтані вважалося особливим шиком?
Де знаходилося лігво фонтанських шулерів?
Скільки пляжного піску з’їдає море?

Історичне коріння району

«Чайка», «Золотий берег» – це лише окремі назви районів славетного курорту. На місці сучасного курорту завжди існували невеличкі селища, які з’являлися навколо потужних джерел якісної прісної води. Великий фонтан – найпотужніше джерело м’якої та смачної прісної води, яке вгамовувало жагу одеситів аж до закінчення будівництва водопроводу із Дністра.

Саме вода із цих джерел створила декілька великих балок на 10 та 16 станціях Великого фонтану, якими відпочивальники могли підійти до моря. Так тут від середини 19 століття біля хуторів стали з’являтись літні дачі одеситів.

Розквіт курортної місцевості

Сплеск популярності курортної місцевості почався у 1882 році, коли сюди проклали рейки спочатку парового, а потім електричного трамвая. Саме тодішні рієлтори вигадали гучні назви дачних ділянок на кшталт «Нової Швейцарії» та «Золотого берега». Курорт був настільки популярним, що наприкінці 19 століття тут відкрився аматорський театр, який згодом став професійним театром Сергієва за прізвищем головного режисера.

Радянська епоха та курортні романи

Ще до Другої світової в колишніх літніх будинках заможних містян тут відкрили безліч санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів. Розквіт пляжу Великого фонтану прийшовся на кінець 70-х – початок 80-х, коли тут збудували берегозахисні споруди.

Путівки на відпочинок розподіляли за місцем роботи та зазвичай їх виділяли лише на одного працівника без родини. Ті відпочивальники, яким не вистачало путівок, винаймали житло у приватників – чим ближче до моря, тим дорожче. У ті часи виник жарт, що якщо на стіні в орендованому курені висить репродукція Айвазовського, то він автоматично вважається «з видом на море».

Фонтанські шулери

Саме на пляжах Великого фонтану орудували картярські шулери. Вони прекрасно розумілися на психології, досвідчене око шулера відразу знаходило майбутню жертву із грошима та видурювало усі гроші, які той довго збирав на омріяну відпустку. Найвідоміший з шулерів – Анатолій Барбакау на прізвисько «Ніс», який після тюрми написав кілька книг про шулерські прийоми.

Золоті часи морського сполучення

До середини 90-х до Золотого берега можна було дістатися на прогулянковому катері. Особливим шиком вважалося рано-вранці на Морвокзалі сісти на катер і за годину-півтори доплестись до 16 станції Фонтану, напляжитися тут досхочу, а ввечері трамвайчиком дістатися середмістя.

Сучасний Великий фонтан

Одна з головних проблем пляжів – щорічна втрата до п’яти відсотків намитого піску. Найвдалішою реконструкцією стала реконструкція Набережної 16 станції, відкрита 14 років тому.

Пляжі Великого фонтану – це близько 3 кілометри теплого піску та чарівного моря. Сьогодні тут є готелі класа люкс та безліч кафе і ресторанчиків. За останні 10-15 років відкрилося дуже багато сучасних готелів, де ціна відповідає якості.

Великий фонтан залишається одним з найбільш затишних та романтичних куточків Одеси, де історія переплітається з сучасністю, а морське повітря й досі робить людей справжніми відпочивальниками.

Читайте також:

Олександр Отдєльнов

Дослідник історії Одеси, автор екскурсій і гід з понад 40-річним досвідом. Закінчив Київський національний авіаційний університет. Перше екскурсійне знайомство з Одесою провів ще 1980 року, а у 2013-му заснував унікальний «Музей контрабанди» — єдиний у Європі. Його інтерв’ю публікували BBC, Forbes, українські національні та регіональні медіа. Веде FB-сторінку з 9,5 тис. підписників. Волонтер. Його кредо — «Люблю Одесу в собі, а не себе в Одесі».