Як в Одесі створили пароплавну компанію світового масштабу і що сталося з РОПіТ (ВІДЕО)

З історію РОПіТ (Російського товариства пароплавства і торгівлі) глядачів та читачів знайомить проєкт «Одеські історії» на YouTube-каналі «Одеського життя». У відео розповідається як після Кримської війни Одеса створила один із найбільших торгових флотів Чорного моря, куди ходили його судна та що залишилося від колишньої морської імперії.

Ключові моменти:

• Після Кримської війни Одеса отримала шанс створити потужний торговий флот.
• РОПіТ відкрив міжнародні маршрути та почав конкурувати з британськими перевізниками.
• Компанія будувала танкери, корабельні й нові портові споруди.
• Революція та громадянська війна поклали край історії пароплавства.

Як заборона на військовий флот допомогла Одесі

У 1856 році завершилася Кримська війна. Паризький мирний трактат передбачав нейтралізацію Чорного моря та обмежував можливості Російської імперії утримувати тут військовий флот. Севастопольські кораблі опинилися на дні бухти, а торговельне судноплавство зіткнулося з новими викликами.

Водночас на узбережжі залишалися порти, купці й товари, які потрібно було перевозити. Виникла можливість для великого комерційного підприємства — і Одеса нею скористалася.

Улітку 1856 року капітан першого рангу Микола Аркас і державний діяч Микола Новосельський запропонували створити пароплавне товариство, яке працювало б на приватному капіталі за державної підтримки. Компанія мала перевозити пасажирів і вантажі, доставляти пошту та за потреби надавати судна державі.

3 серпня 1856 року статут нового підприємства затвердили імператорським указом. Так з’явилося Російське товариство пароплавства і торгівлі — РОПіТ.

Перші рейси та вихід на міжнародні маршрути

Навесні 1857 року товариство відкрило регулярне пароплавне сполучення на Чорному морі. Його судна почали ходити з Одеси до Миколаєва, Херсона та кавказьких портів. Окремим напрямком стала переправа через Дністровський лиман між Аккерманом та Овідіополем.

Компанія швидко розширювалася. Одесити активно купували її акції, а до управління залучили фахівців із морської справи, фінансів, права та інженерії.

Невдовзі РОПіТ вийшов за межі Чорного моря. Серед міжнародних напрямків були Марсель, Александрія та Трієст. Ці маршрути відкривали доступ до ринків Західної Європи, Єгипту та Близького Сходу.

Пароплави перевозили не лише товари й комерсантів. Ними подорожували паломники, дипломати, мандрівники та емігранти. Регулярне морське сполучення поступово перетворювало Одесу на важливий вузол міжнародної торгівлі.

Читайте також: Епіцентр одеського шику: які таємниці приховують два будинки на Дерибасівській

Як одеські пароплави конкурували з британцями

Одним із найцікавіших напрямків стало сполучення з Перською затокою. Одеські судна доставляли туди цукор, гас, ситець та інші товари. Маршрут пролягав через Середземне море, Суецький канал, Червоне море й Індійський океан.

Мореплавцям доводилося долати складні умови: мілини, спеку, високу вологість і нестачу навігаційної інфраструктури. Проте прямі поставки давали змогу знижувати ціни та конкурувати з британськими торговцями.

Наприкінці XIX століття товариство взялося й за перевезення нафти. Після відкриття Закавказької залізниці, що з’єднала Баку з Батумі, на чорноморське узбережжя пішов великий потік нафтопродуктів.

У 1885 році за проєктом братів Нобелів збудували танкер «Свет», призначений для перевезення палива наливом. Згодом до нього приєдналися «Луч» і «Метеор». Бакинський гас у цих танкерах постачали до портів Середземномор’я та Західної Європи.

РОПіТ освоював і трансатлантичні перевезення. У 1906 році товариство відкрило пряме сполучення між Одесою та Нью-Йорком. Воно мало полегшити подорож емігрантам із південних губерній, яким раніше доводилося добиратися до Америки з пересадками в європейських портах.

Однак уже наступного року цю програму згорнули. На її долю вплинули вибух на пароплаві «Григорій Мерк», санітарні вимоги американської влади та конкуренція великих судноплавних компаній.

Як РОПіТ змінював одеський порт

Великий флот потребував ремонтної інфраструктури. Спочатку товариство розвивало базу в Севастополі, де орендувало Лазаревське адміралтейство, відновлювало доки й обладнувало майстерні.

Згодом компанія вирішила створити ремонтний комплекс і в Одесі. Для цього за Андросівським молом відсипали ґрунт і каміння на мілководді. Так місто отримало майже 21 гектар штучної території.

На новій ділянці облаштували захищену акваторію та судноремонтну інфраструктуру. Одеське адміралтейство РОПіТ стало одним із важливих технічних комплексів чорноморського басейну. У 1901 році сюди доставили великий сталевий плавучий док вантажопідйомністю 6000 тонн.

Морська компанія залишила слід і в центрі міста.

На Ланжеронівській, 1 розташовувалася головна контора РОПіТ. Тут планували рейси, визначали тарифи, займалися страхуванням і наймали морських фахівців. А в одеському Пасажі працювало агентство, де пасажири могли придбати квитки та оформити документи для подорожей.

Читайте також: Маразліївська: як одеський пустир перетворився на вулицю палаців мільйонерів (ВІДЕО)

Чому зник величезний торговий флот

РОПіТ розвивався близько шістдесяти років. Його судна обслуговували внутрішні та міжнародні маршрути, перевозили товари й пасажирів, а портова інфраструктура зміцнювала позиції Одеси в морській торгівлі.

Проте революційні події та громадянська війна зруйнували цю систему. Флот розпорошили, а частину суден залучили до військових і евакуаційних операцій.

Пароплави, створені для мирної торгівлі, вивозили тисячі біженців із кримських портів до Константинополя. Багато найцінніших суден опинилися в туніському порту Бізерта, інші розійшлися портами Середземного моря.

Через борги, брак фінансування та правову невизначеність флот поступово розпродавали або відправляли на злам. Судна, що залишилися, націоналізували й передали радянському пароплавству.

Так завершилася історія одного з найбільших пароплавних підприємств півдня. Те, що будували десятиліттями, було втрачено за короткий час.

Яка спадщина РОПіТ збереглася в Одесі

Зникнення компанії не стерло всіх слідів її діяльності. Будівля головної контори на Ланжеронівській, 1 збереглася. Після РОПіТ тут розмістився його наступник — Чорноморське морське пароплавство.

Зберігся й Пасаж, де колись працювало агентство товариства. Сьогодні там діють магазини, ресторани та готель.

Історія РОПіТ — це не лише розповідь про кораблі, маршрути й торгівлю. Вона показує, як підприємницька ініціатива змінювала місто, створювала нову інфраструктуру та пов’язувала Одесу з різними частинами світу.

Торгового флоту, який колись виходив із її порту, більше немає. Але Одеса й досі залишається містом, історія якого нерозривно пов’язана з морем.

Щоб побачити, де саме розгорталися ці події, та почути більше незвичайних історій про одеські пароплави, перегляньте відео проєкту «Одеські історії» на YouTube-каналі «Одеського життя».

У відео також розповідають про вибух на пароплаві «Григорій Мерк», подальшу долю першого танкера «Свет» та кумедну флотилію суден із назвами «Дочка», «Синок», «Теща» і «Тесть».

Читайте також: Як чеське село на Одещині змінило п’ять назв і втратило коріння (ВІДЕО)