Українському театру в Одесі – 100 років: історії, люди та як він живе сьогодні

Ключові моменти:

• Одеський український музично-драматичний театр імені Василя Василька святкує своє 100-річчя з часу заснування 7 листопада 1925 року, ставши важливим культурним осередком міста.
• Театр пройшов великий шлях, починаючи з Першого робітничо-селянського театру і до сьогоднішнього дня зберігаючи свою унікальну спадщину та любов до української культури.
• За століття існування, театр пережив не одну кризу, але завжди відновлювався, зберігаючи репертуар, що включає класику та сучасну драму.
• Попри труднощі війни, театр продовжує працювати, представляючи нові вистави та проєкти, підтримуючи українське мистецтво в умовах складних часів.

Століття на сцені: Як з’явився в Одесі Український театр

Предтечею театру була ціла низка, як зараз би сказали, «артпроєктів»: Одеський Молодий театр (1922 рік), філія театру «Березіль» Леся Курбаса (1924 рік), Перший робітничо-селянський театр імені Івана Франка (1924 рік). І, нарешті, з акторського складу цих труп і була створена трупа «Держдрами».

7 листопада 1925 року в театрі представили першу виставу – «Полум’ярі» режисера Бориса Глаголіна.

В 1926 році в театр прийшов Василь Василько. Він присвятив театру все своє життя і  залишився з ним після смерті – в 1995 році Одеському українському театру було присвоєно його імʼя.

Сьогоднішній репертуар і подих театру

Попри солідний вік та повномасштабну війну, Український театр живе надзвичайно активним життям.

З лютого 2022 року тут було представлено 25 театральних та концертних премʼєр і відкрито новий сценічний простір – під сценою. Там зараз можна подивитися виставу «Емігранти».

Крім цього, в театрі проходять літературні зустрічі, читання, дискусії. Музичний керівник Вадим Бессараб разом із оркестром та хором театру постійно готує нові програми, де звучать джаз, класика, авторська музика.

В репертуарі можна знайти вистави на будь-який смак – сучасну українську драму «Вирій», «Чуваки не святкують, або Ukrainian», «Перевізник», «Карпатський вестерн»; світову класику та сучасну драму «Комедія помилок», «Привіт, Монстре», «Різдвяна історія Скруджа», «1900-й. Легенда про піаніста»; українську класику «Ніч перед Різдвом», «Кайдаші», «У неділю рано зілля копала».

Обʼєднує всі ці різні за змістом та жанрами твори неабияка любов, з якою вони були поставлені та граються. Театр знаходить можливість запрошувати як відомих столичних режисерів, так і дає можливість висловитися молодим талантам.

Завдяки міжнародній підтримці у 2024 році було втілено спільний театральний україно-чесько-німецький проєкт WE ARE HAMLET. Цей «Гамлет» рік мандрував фестивалями Європи, але до України, на жаль, не доїхав – німецька сторона не стала ризикувати своїми акторами та відмовилась надавати їм страховку для поїздки в Україну. Наразі проєкт законсервований та чекає кращих часів.

Люди театру: хто ставить спектаклі та грає в них

З жовтня 2017 року театр очолює Юлія Пивоварова. Поряд з нею – майже сімдесят акторів та музикантів, два десятки працівників, які забезпечують роботу сцени, адміністративні працівники. Багато чоловіків – у лавах ЗСУ. Дехто вже повернувся з фронту, як, наприклад, актор та режисер Роман Федосєєв. Нещодавно він поставив «Комедію помилок» Шекспіра.

На початку повномасштабного вторгнення в театрі зʼявилося багато акторів-переселенців з Херсону, Миколаєва і Києва. Більшість з них працюють в театрі донині. Зараз майже половина акторів Українського театру – не одесити, і це велика проблема.

За словами Юлії Пивоварової, головний виклик – втримати колектив при надзвичайно низьких зарплатах. Так, наприклад, актор другої категорії отримує близько 8000 тисяч гривень на місяць. Це зазвичай молодь, яка нещодавно випустилася з інститутів. Але як прожити на ці гроші, коли потрібно винаймати квартиру, адже і гуртожитку зараз для них немає.

«Ось чому багато талановитих молодих акторів йдуть не те що з театру, а й взагалі з професії», – резюмує художня керівниця театру.

Читайте також: Як живе Одеський український театр в умовах воєнного стану (відео, фото)

Сто перший сезон Українського театру – нова історія, нові плани

Попри всі негаразди та проблеми, театр входить у своє друге століття з оптимізмом та в хорошій творчій формі. Свій 101-й сезон театр розпочав з премʼєри романтично-містичної комедії Карла Гоцці «Привіт, Монстре», яку поставив київський режисер Слава Жила.

На черзі капітальне відновлення «Кайдашів» – найстарішої вистави, яка незмінно йде на сцені театру з 2009 року.

Ще одна реінкарнація має відбутися із виставою «Горгони» Дона Нігро. У 2019 році це був режисерський дебют Романа Федосєєва. Зараз, повернувшись з війни, режисер вирішив дати цій виставі друге життя. Всіх подробиць ще не знаємо, але точно відомо, що у виставу повернеться Народна артистка України Діана Мала.

Вже на січень наступного року готується премʼєра за Бертольдом Брехтом «Добра людина із Сичуаня» у співпраці з режисером Євгеном Резніченком. Це буде друга робота з Євгеном. Зараз ви можете подивитися його виставу «Камінь» – драматичну історію, яка підіймає важливі теми історичної правди, підміни понять, «скелетів у шафі» та непропрацьованої травми.

Пʼять фактів про театр Василька та васильківців

1. Будівля театру постійно потерпала від пожеж. Як вважав Сибіряков, це ставалося через нещасливий номер будинку – 13. За легендою, він домовився з міською владою про зміну нумерації по Херсонській вулиці. Будівля отримала №15, але від пожеж театр це не рятувало. Й донині тут час від часу стаються загорання.
2. Свою творчу діяльність Василько починав як театральний фотограф.
3. Василь Василько тричі очолював театр, сумарно пробувши головним режисером чотирнадцять років.
4. Актриса театру, Заслужена артистка України Ірина Черкаська має у трудовій книжці лише один запис: від липня 1962 року.
5. Актриса Тамара Лукаш залучена у найбільшій кількості вистав театру – 15!

Читайте також: 

• Вкрадений «Поцілунок Іуди»: чи повернеться картина Караваджо в Одесу?
• 25 років на сцені одеської Музкомедії: бенефіс Ірини Ковальської «Справжня»
• В Одеському театрі ляльок прем’єра – вистава за казкою відомого українського письменника