В Одесі вулиця Перепечка стала вулицею Лятошинського: ким були ці люди

На початку 2026 року в Хаджибейському районі Одеси вулицю Перепечка перейменували на вулицю Композитора Лятошинського. За цими двома іменами стоять абсолютно різні долі: Іван Перепечко був радянським партійним діячем, який обіймав керівні посади, а Борис Лятошинський увійшов в історію як один із найвидатніших українських композиторів XX століття. Журналіст «Одеського життя» Валерій Боянжу розповідає про людей, чиї імена змінили одне одне на міській карті, і про те, який слід кожен із них залишив в історії.

Ключові моменти:

• На початку 2026 року в Одесі перейменували вулицю Івана Перепечка.
• Замість радянського партійного діяча вулиця отримала ім’я Бориса Лятошинського.
• Перепечко обіймав високі партійні посади, але у 1937 році був заарештований.
• Лятошинський став одним із основоположників модерністського напряму в українській музиці.

Ким був Іван Перепечко

Перепечко Іван Миколайович (1897-1943) був типовим представником радянської партійно-господарської верхівки з типовою для багатьох її представників долею. Вступив до більшовицької партії у 1914 році, брав активну участь у підпільній роботі, його неодноразово заарештовували та відправляли у заслання.

Після революції 1917 року його направили на профспілкову роботу, і вже у 1920 році він став заступником голови Південного бюро ВЦРПС. Його робота в Південному бюро могла бути пов’язана з профспілковою діяльністю на півдні України, однак немає достовірних фактів біографії, які б вказували, що він жив або працював безпосередньо в Одесі.

Учасник Громадянської війни. З 1927 року керував Центральною Радою профспілок Білоруської РСР. У 1928 році був призначений 1-м секретарем Далекосхідного крайового комітету ВКП(б). Потім деякий час обіймав керівні посади в залізничній галузі. У 1937 році був оголошений ворогом народу і заарештований. Помер у таборі, в Красноярському краї…

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Одеське життя» підготувало Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (оновлено)

Борис Лятошинський – знаменитий український композитор

Борис Миколайович Лятошинський (1894, Житомир – 1968, Київ) — український радянський композитор, диригент і педагог, один із основоположників модерністського напряму в українській музиці. Народний артист УРСР, лауреат двох Державних премій СРСР (1946, 1952) та УРСР (1971). Серед відомих його учнів — Ян Абрамович Френкель, народний артист СРСР (пісні “Журавли”, “Вальс расставания”, “И все-таки море…” та баг. ін.). А також Ігор (Ісай) Наумович Шамо — український радянський композитор, народний артист Української РСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, автор музики гімну міста Київ (пісня «Як тебе не любити, Києве мій!»).

З 1908 по 1911 рр. Лятошинський навчався у чоловічій гімназії м. Златополя, де серйозно почав займатися музикою, вчився грі на скрипці, грав у учнівському оркестрі. У 14 років написав кілька музичних творів, його перші юнацькі роботи мали успіх у Житомирі. У 1918 році Лятошинський закінчив юрфак Київського університету, у 1919 році — Київську консерваторію. З 1920 року — викладач Київської консерваторії, з 1935 року — професор, у 1944—1949 рр. — завідувач кафедри теорії музики.

З початком радянсько-німецької війни евакуювався до Саратова, продовжив викладацьку роботу. Тоді ж у Саратові була створена радіостанція «Тарас Шевченко», яка вела свої передачі для партизанського підпілля України. У них постійно брав участь Лятошинський. Композиторська робота Бориса Миколайовича воєнних років була вельми насиченою. За три роки він написав «Український квінтет», сюїту на українські народні теми для струнного квартету, романси на вірші Максима Рильського та Володимира Сосюри, обробив понад 80 українських народних пісень.

Улітку 1944 року Лятошинський повернувся в Україну і одразу ж включився у музичне життя Києва. Його призначили худкерівником Української філармонії, він працював музичним консультантом у Радіокомітеті, викладав у Київській консерваторії. Наступні роки стали черговим плідним етапом у творчій діяльності Лятошинського. У цей період він написав низку хорових та оркестрових творів, романсів, музику до кінофільмів. У 1952 р. він став лауреатом Державної премії за музику до фільму “Тарас Шевченко”.

Помер він у 1968 році, похований на Байковому кладовищі в Києві. В Україні щороку присуджують премію імені Лятошинського. Крім Одеси, у Києві, Житомирі та Луцьку є вулиці Лятошинського.

Читайте також:

• Вулиця Соні Делоне в Одесі: як письменник Гаршин поступився місцем художниці
• Скляне око та рвані штани: ім’ям цього художника назвали вулицю в Одесі

Валерій Боянжу, Херсон – Одеса