Україна відмовиться від ртутних термометрів – коли та чому

Мінаматська конвенція про ртуть: що це?

Мінаматська конвенція про ртуть – це міждержавний договір, що передбачає поетапну відмову від використання продукції, що містить ртуть. Ця конвенція була прийнята у 2013-му і набула чинності у 2017 році. Документ отримав назву на честь японського міста Мінамата, де наприкінці 50-х років минулого століття майже 2 тисячі людей отруїлися ртуттю із промислових стічних вод. Ці люди стали жертвами хвороби Мінамати, якій властиві синдром ослаблення зору та слуху, а у важких випадках – параліч та порушення свідомості, причиною яких є отруєння органічними сполуками ртуті.

Ртуть – це метал сріблясто-білого кольору, в 13,5 рази важчий за воду. Температура плавлення – 38 градусів. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Випари дуже отруйні.

З потраплянням в організм людини через органи дихання ртуть накопичується і залишається там на все життя.

Наразі Мінаматську конвенцію підписала 141 країна світу. Показово, що росія цей документ ігнорує.

Які обмеження передбачає Міноматська конвенція

Мінаматська конвенція передбачає:

• заборона на видобуток ртуті;
• повна заборона на виробництво, експорт та імпорт продуктів, що містять ртуть, наприклад, термометрів, приладів для вимірювання тиску, певних видів батарейок та люмінесцентних ламп, барометрів, вимикачів і навіть певних видів косметики.

Обмеження відбуватимуться поступово, до 2032 року. При цьому є кілька винятків, яких заборона поки не стосується. Це:

• продукти для потреб військової та цивільної оборони;
• прилади, що використовуються для досліджень та калібрування як стандартний стандарт;
• вакцини, що містять тимеросал (ртуть органічна сполука) як консервант.

Що дасть Україні приєднання до конвенції про ртуть

Як зазначив міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Руслан Стрілець, рішення українського парламенту вкотре демонструє, що незважаючи на війну Україна продовжує дотримуватися Європейського зеленого курсу і піклується про своїх людей та власне навколишнє середовище.

«Ми крок за кроком зменшуємо дистанцію між нами та ЄС і з кожним рішенням збільшуємо прірву з агресивним сусідом. Тому що наш шлях – це шлях прогресивних дій та якісних змін у країні», – цитує міністра Мінприроди.

Крім того, Руслан Стрілець зазначив, що приєднання до Мінаматської конвенції дозволить унеможливити ситуації, як трапилася з заводом «Радикал», коли сотні тонн ртуті опинилися у повітрі Києва.

Крім того, згодом Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити проблеми з усією «радянською спадщиною» – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, які використовували застарілі технології.

Ви також можете дізнатися: Как действовать, если разбился ртутный градусник?