Прогулянка тихим одеським центром після недільної зливи (фоторепортаж)

– Справжній потоп! Таке наробив у місті! А ось як закінчився – наче його й не було! – каже жінка, ховаючи парасольку.

– Та як завжди в Одесі після зливи. А тепер хоч подихати можна, красота яка! Якби такі дощі у ту спеку літню, – каже інша.

Обидві милуються кущами, придивляються, як з гілок потихеньку спадають крапельки… А ці крапельки спадають собі, а деякі не квапляться – прикрашають листячко.

Вуличні кав’ярні потихеньку виносять столики та стільці: неділя все ж таки, люди ось-ось повиходять посидіти за філіжанкою кави.

А хтось пробігає з магазину чи ринку – скоріше додому, справ багато. Завтра робочий тиждень починається.

– От ти тільки придивись до цих квіточок: немов нагадують, що ось-ось – справжня осінь. Та й листя вже скільки пожовтілого на асфальті – дощем позмивало.

– Це тільки так здається!.. Читала, що вересень в нас буде теплий, але з дощами. До тої справжньої осені ще далеко.

– Може, ти вже по літу скучила?..

– Ні, по літу з його спекою не скучила. А от щоб ця клята війна вже скінчилась, так про це мрію… Грім як почав бабахати – я злякалась… І так з початку війни: як грім – завжди лякаюсь.

– Та всі лякаються…

З гілок великих дерев все ще капає і капає, калюжі – немов дзеркала: дивишся в них – небо та гілки…

Вересневий дощ вимив вулиці, напоїв досхочу кущі й дерева, наробив негараздів – усього потроху.

Тримаймося!..

Фото авторки