У Придністров’я проблеми, а боїться Молдова

У Придністров’ї «підгоряє»

У невизнаній сепаратистській частині Молдови в середу пройшов численний мітинг-протест, організований місцевими «профспілками». Основна масовка – бюджетники, які не зуміли пояснити, чого прийшли. Привід – запровадження з 1 січня поправок до Митного кодексу РМ. За новими правилами, компанії з лівого берега Дністра, зареєстровані в РМ, зобов’язали сплачувати мита на ввезення та вивезення товарів. Центральна влада пояснила це необхідністю створення рівних умов для підприємств з обох берегів. Але Тирасполь, який звик за тридцять років паразитувати на дармових умовах, такий поворот подій розчарував. 

Читайте також: Чи зарахують до стажу роботу у Придністров’ї?

«Обраткою» стало затримання кишинівської знімальної групи у місцевому Міністерстві держбезпеки. Журналістів TV8 Віоріку Тетару та Андрія Каптаренка допитували у різних приміщеннях під відеозапис понад три години. За цей час правозахисники звернулися до дипмісій, ОБСЄ та Управління ООН з прав людини у Молдові. Розслідуванням викрадення людей зайнялася прокуратура РМ. Журналістам не дозволили самостійно залишити Тирасполь. Гебісти вивезли їх до адміністративного кордону регіону та виставили за межі своєї вотчини. Зняті кадри бесід із людьми силовики змусили видалити. 

Молдовські сепаратисти можуть залишитися без газу

Весь придністровський режим усі ці роки існує лише завдяки безплатному російському газу, який туди надходить через Україну. Придністров’я не має прямого договору з Газпромом. Фінансові зобов’язання гарантує постачальнику АТ «Молдовагаз». Борг невизнаного сегмента РМ за ці роки наближається до 11 млрд доларів. А всі активи АТ, згідно з балансом, становлять близько 700 млн доларів. 

Тобто Газпром, за вказівкою Кремля, весь цей час фінансував придністровський неконституційний режим, конвертуючи дармовий газ у бюджетні кошти, підтримуючи осередок напруженості та розхитуючи ситуацію в країні, – пояснює Сержіу Тофілат.

До третини бюджету придністровського регіону набирається внаслідок перепродажу цього газу найбільшим споживачам на лівобережжі – Молдавському металургійному заводу та Молдавській ДРЕС. А свою продукцію – метал та електроенергію – ті за ринковими цінами продають на експорт. Ну, а населення ПМР платить за газ у 20 разів менше, ніж жителі РМ. Хоча навіть ці крихітки Тираспольтрансгаз не перераховує Молдовагазу, а переказує на місцеві бюджетні рахунки.

Після початку путінської агресії, в Україні з’явився закон, який забороняє російським кампаніям, підконтрольним Кремлю, укладати будь-які договори з нашими партнерами. Чинний транзитний договір спливає 31 грудня цього року, і Газпром чи будь-яка його дочірня компанія більше не будуть допущені до цих аукціонів. Придністровському режиму доведеться підвищити тарифи до загальномолдавських, а зарплати всередині цього створення не зміняться. Внаслідок цього гуманітарна ситуація там погіршиться настільки, що це стане практичним банкрутством для сепаратистського режиму.

Куди дивиться Кишинів?

Молдова ще з грудня 22-го року закуповує блакитне паливо у європейських трейдерів, що забезпечує їй стабільність і тарифів, і постачання. Крім того, останні кілька років тут серйозно задумалися про енергоощадження, коли в багатоповерхівки тепло поставляється за «горизонтальною схемою». 

Модернізація системи не дешева, відбувається повільно, але 70 експериментальних будинків у Кишиневі та Бєльцях, де запровадили горизонтальне розведення, продемонстрували зниження споживання теплокалорій на 25-30%. Якщо до цього додати утеплення будівлі, економія може сягнути 60%. 

Дещо інша справа з електроенергією. Сьогодні 85% електрики, яку споживають жителі Молдови, виробляється на МолдДРЕС за ціною 60€ за мегават. Альтернативно є можливість купувати електроенергію з Румунії.

При цьому тариф зросте не вагомо – до 25%. Але є технічна сторона: єдина лінія, через яку РМ отримує цю електроенергію, заходить до Вулканешт на південь Молдови, звідти – до Тирасполя, і лише потім – до Кишиніва. Тобто сепаратистський режим легко зможе прикрадати проплачені мегавати, а то й зовсім влаштувати Молдові перебої з енергопостачанням у години-пік. Хоча республіка вже зіграла на випередження і з 2021 року будує гілку в обхід прокремлівських маріонеток. Але готова вона буде років зо два.

Щодо північної частини Придністровського регіону, у них немає можливості отримувати електроенергію від МолдДРЕС, навіть якщо підприємство підтримуватиме роботу блоків на запасах вугілля. Тому що постачання йде через українську енергосистему. Також можливі перепади чи дефіцит електроенергії й в Одеському регіоні, тому що всі лінії все-таки проходять через Молдавську ГРЕС, і поки що українська сторона не встигла побудувати додаткові високовольтні лінії, минаючи лівобережжя. Але для Молдови та України навіть найгірший варіант не критичний, а для ПМР у середньостроковій перспективі це повне безгазове банкрутство. З іншого боку, коли вони перестануть отримувати безплатний газ від Газпрому, там серйозно скоротиться бюджет – це 130-160 млн доларів на рік, – і найбільший удар прийде по пенсійному фонду. І тут важливо зрозуміти, які будуть гуманітарні наслідки для людей серед зими, якщо ми нічого не робитимемо. Нам треба підготуватися та розробити план реінтеграції, щоб цей конфлікт вирішити мирним шляхом та перейти до возз’єднання країни, – пояснює експерт Молдовагаза. 

Виборні маніпуляції

Якщо у 2019 році РФ постачала на зовнішній ринок 108 млрд куб. м на рік, зараз цей потік налічує трохи понад 30 млрд кубів. Безумовно, Кремлю не сподобалося, що вся Європа і Молдова, зокрема, не просто не замерзли без російського газу, а й знайшли приємніші варіанти закупівель. Путін втратив європейський ринок газу та поховав Газпром, але створив передумови для розвитку інших країн. Місце великих постачальників газу світу зайняли США, Австралія, країни Африки. Також збільшила видобуток Норвегія.

Шантаж не вдався. Але «фантомні болі» сверблять. І чергові путінські вибори кремлівські ідеологи не можуть пустити на самоплив. Москва вже звернулася до Кишиніва із пропозицією відкрити у Молдові пункти голосування для росіян. Придністровська окупована частина у цій заяві не фігурує. Експерт у галузі безпеки WatchDog.md Андрій Курерару запропонував владі своєї країни «елегантне рішення»: відкрити для громадян РФ кілька ділянок на підконтрольній території, але заборонити голосування у «шерифській монополії». Офіційні особи поки що в роздумах. 

В Молдові потрібна альтернатива російській пропаганді

Водночас вибори не за горами й у самій Молдові. Тому Москва «накидає на вентилятор» у всіх напрямках, головний з яких – український. Сприяє цьому і той факт, що більшість громадян РМ досі розуміють та користуються російською мовою, а також підключені до російської телепропаганди.

Інша проблема в тому, що місцеві незалежні канали мало уваги приділяють міжнародним новинам. І відповідно більшість людей одержують інформацію про геополітичну ситуацію з російських ЗМІ. Якщо ми хочемо ефективно боротися із цією пропагандою, недостатньо її заборонити, закривши телеканали. Тому що народ просто перейде до онлайн. Доцільно створити адекватний російськомовний канал, що надає об’єктивну інформацію. А заодне він показував би, як живуть звичайні громадяни Росії – з трубами, що лопнули серед зими, бандитським режимом, корупцією. Адже тут мало хто знає, що за пост у Фейсбуці, який критикує дії влади чи російської армії, ти можеш отримати 7-10 років ув’язнення. А депутати Думи ось-ось ухвалять закон про конфіскацію майна за «дискредитацію влади». А так у наших виборців буде розуміння, які наслідки будуть, якщо вони проголосують за проросійські партії, – упевнений Сержіу Тофілат.

Він також вважає, що людям з обох боків Дністра треба пояснювати, якими будуть перспективи життя після возз’єднання країни. Сьогодні немає соціологічних вимірів на цю тему і немає детально опрацьованого плану інтеграції лівобережжя.

Там, припустимо, є питання у банківській сфері – у людей лежать депозити, накопичені протягом життя, щоб можна було вийти на пенсію. Це близько 100 мільйонів. Що ми робимо з цими коштами – зрівняємо з нулем, тому що не визнаємо їхню валюту, чи вводимо коефіцієнт конвертації? Тоді треба звертатися до міжнародних організацій за фінансовою підтримкою. Те саме стосується впровадження законодавства Молдови на території лівобережжя. Там мають бути фахівці на рівні місцевої та центральної влади, поліції, прокуратури. Медицина, освіта, соцсфера — це велика кількість людських ресурсів, які мають бути готові піти туди працювати та проживати там. Питання дуже непросте, тому потрібно не соромитися та просити допомоги у закордонних партнерів, – пояснює експомічник президента. 

Чи бути російськомовному антипутінському каналу

На найближчих виборах перемога демократії у головах більшості виборців навряд чи можлива, констатує Сержіу Тофілат, повертаючись до болючої теми. Але, просуваючи тему створення альтернативного російськомовного контенту, його однодумці висунули Майї Санду та Володимиру Зеленському пропозицію спільного звернення до влади Євросоюзу та США для розробки та відкриття міжнародного холдингу спільно з балтійськими країнами, Вірменією, Азербайджаном, Грузією.

Фахівці бачать ідею у створенні регіонального телеканалу з філіями у кожній із країн. Проєкт є витратним, але автори ініціативи вважають його варіантом м’якої та ефективної політики, яку Захід зобов’язаний підтримати для протистояння російській пропаганді. Це так звана довгострокова стратегія. Аналітик наголосив, що нинішній склад Парламенту Молдови налаштований проєвропейські та усвідомлює ризики. Більшість розуміє, що Україна зараз відстоює, зокрема, незалежність і їхньої країни. Але при цьому Сержіу Тофілат констатував і «страусову політику» уряду. Ніхто з представників влади досі офіційно не заявив про те, що неважливо, за якою ціною Газпром постачатиме газ, Молдова відмовляється від нього повністю, бо кожна копійка, яку отримує Газпром, йде на фінансування путінської агресії проти України.

Як ти можеш у цьому допомагати, якщо Україна тебе зараз захищає? Не той зараз час, коли припустимо тримати нейтралітет, і Молдова не в тому становищі. Мені здається, треба вживати більш впевнених кроків, називаючи речі своїми іменами, і не бояться говорити електорату, хто такий Путін, що він робить в Україні й яким чином нам протистояти цьому. Молдова однозначно на боці правди та вашої країни. Ми щиро підтримуємо ЗСУ. Але багато хто боїться зробити рішучі кроки. А не треба боятися, – зазначає колишній експерт.

 Наталі ШЕСТАКОВА

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.