Ключові моменти:
- Трьох молодих кам’яних куниць випустили у Нижньодністровському парку.
- Тварини проходили реабілітацію з весни до середини серпня.
- Для випуску обрали територію з різноманітними природними оселищами.
- Куниця допомагає контролювати гризунів і поширювати насіння рослин.
Про завершення реабілітації тварин та де вони будуть жити на своїй сторінці у фейсбук розповів співробітник Нижньодністровського парку, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін.
Довгий шлях до свободи

Ще навесні тваринки потрапили до команди Центру реабілітації та допомоги куницевим в Україні. Кожна з них потребувала людської допомоги, лікування й особливих умов утримання. До середини серпня куниці проходили складний і відповідальний курс реабілітації. І мова не лише про загоєння ран.
– Справжня мета реабілітації полягає в тому, щоб тварина не стала ручною, не втратила обережності й не почала сприймати людину як джерело їжі та захисту, – підкреслює Сергій Курочкін. – Дика куниця повинна вміти самостійно знаходити корм, користуватися природними сховищами, добре орієнтуватися у просторі, уникати небезпеки та правильно реагувати на незнайомі звуки й запахи.

Попри свою назву, кам’яна куниця живе не лише серед скель і каміння. Вона заселяє балки, степові схили, узлісся, чагарники, лісосмуги, сади та мозаїчні сільські ландшафти. Їй потрібні сухі підвищені ділянки, густі зарості й надійні сховища: порожнини між корінням, купи хмизу, нори інших тварин, дупла та щілини серед каміння.
Саме тому для випуску було обрано «Шепіт заплав» – територію, де поруч існують різні природні оселища: степові схили, луки, чагарники, фрагменти деревної рослинності та водно-болотні угіддя. Така мозаїчність створює для молодих куниць значно більше можливостей знайти корм, укриття і власний безпечний маршрут.
Хижак-опортуніст та «садівник»
Кам’яна куниця веде переважно нічний спосіб життя. Її довге гнучке тіло дозволяє проникати у вузькі щілини, а сильні лапи й гострі кігті роблять її вправною лазальницею. У сутінках вона може долати значні відстані, обстежуючи територію та запам’ятовуючи розташування сховищ і кормових ділянок.
Це не спеціалізований мисливець, а всеїдний хижак-опортуніст. Куниця полює на мишоподібних гризунів, поїдає великих комах та інших безхребетних, а також плоди й ягоди. Насіння багатьох рослин проходить через її травну систему і розноситься на значні відстані. Отже, куниця не лише регулює чисельність дрібних тварин, а й мимоволі стає «садівником», який допомагає рослинам розселятися.
Таємниця камʼяної куниці
Як підкреслив Сергій Курочкін, у кам’яної куниці є й одна особливо дивовижна біологічна риса. Парування у цього виду відбувається влітку, але розвиток зародка невдовзі призупиняється.
Завдяки так званій відтермінованійп імплантації дитинчата народжуються лише наступної весни – саме тоді, коли природні умови стають найбільш сприятливими для їхнього вигодовування.
Раніше ми розповідали, як на Одещині дві собаки щодня чекають господаря з війни.




