Токсична риба та небезпечна вода: Чорне море та узбережжя біля Одеси треба рятувати

«Перша ластівка» в заповідній зоні

Днями на піщаний пересип курортної зони Катранка, розташованої біля Дунайського біосферного заповідника та національного парку «Тузловські лимани», штормом винесло згустки мазуту.

Щоб визначити масштаби забруднення, працівники нацпарку протягом трьох днів обстежили майже 40 кілометрів пересипу. Було знайдено ділянку протяжністю 200 метрів, вкриту мазутом дрібних фракцій.

Загалом нафтопродуктів у курортній зоні було зібрано близько чотирьох кілограмів. І зараз на узбережжі «Тузловських лиманів» мазуту немає. Але немає й жодних гарантій того, що завтра море не викине його знову. Адже мільйони дрібних фракцій нафтопродуктів дрейфують у водах північно-західної частини Чорного моря. І щоб оперативно їх виявляти, терміново збирати – знищувати загрозу забруднення – необхідні серйозні ресурси. Силами виключно працівників нацпарку екокатастрофі не запобіжиш.

Щоправда, днями відбулося позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської облдержадміністрації. Саме її учасники покликані організувати збір та утилізацію мазуту на узбережжі. Але поки що в ОВА про результати засідання не розповідають. А Одеська область, судячи з усього, виявилася не готовою до «непередбачуваних обставин».

Не на дні, а в товщі води

Згідно з розрахунками експерта Національного екологічного центру України, голови ГО «Зелений лист» Владислава Балінського, нафтопродукти в Одеську область принесла Основна чорноморська течія вздовж північно-західної частини чорноморського шельфу. До «Катранки» мазут подолав відстань у 640 кілометрів. І, найімовірніше, навпроти Одеської затоки він був десь у середині січня.

– Я сподівався, що мазут дійде до нас не у вигляді згустків, а у вигляді окатишів. Буде перекочуватися по дну і набере прошарки у вигляді піску, черепашок, залишків рослин, – говорить експерт. – Це було б добре для нас. По-перше, пісок у такий спосіб зміг би мазут зібрати на себе і значно його обважнив би. По-друге, він би частково ізолював цей шар мазуту. Але, на жаль, цього не сталося. Мазут не випав на дно, а мігрував у товщі течії. Водночас зберіг усі властивості, притаманні нафтопродуктам. За консистенцією він зараз нагадує нігрол – неочищений нафтопродукт, що містить велику кількість смолистих речовин.

Читайте також: На Одещині мазутне лихо: Кіпер дав доручення екологам та головам громад

Від смажених бичків та морських запливів доведеться відмовитися

Найбільшою небезпекою для Одеської затоки, на думку Балінського, є ймовірність скупчення більшої частини мазуту навпроти впадіння Дніпро-Бузького лиману в море. Адже під час опріснення щільність води знижується і, відповідно, виштовхувальні властивості теж. За тих самих температур мазут мав би швидше опускатися на дно.

Влітку ж, при підвищенні температури морської води, це призводитиме до постійного викиду вже поверхневого мазуту в Одеську затоку. І на тлі токсичних наслідків Каховської катастрофи, величезного антропогенного навантаження – а по-простому недостатньо очищених каналізаційних стоків – постійний вплив нафтопродуктів, що їх приноситиме течія, може набути загрозливого характеру.

Щоправда, на думку еколога, кількість мазуту на віддалі від місця катастрофи значно знижується. І біля Одеського узбережжя його вже буде в десятки-сотні разів менше, ніж у Криму. Але все ж масштабна екокатастрофа стане суттєвим додатком отруєння життя в Чорному морі.

Так, через мазут із російських танкерів риба в морській акваторії може стати небезпечною для вживання, вважає керівник наукового відділу нацпарку «Тузловські лимани» Іван Русєв.

– Риба буде токсичною, тому що через харчові ланцюги – зоопланктон, фітопланктон – мазут проникає в її організм. Потім передається дельфінам і людям.

Тож цього літа, судячи з усього, від юшки та смажених бичків доведеться відмовитися. Так само, на жаль, як і від морських запливів. Купання в забрудненій воді є не тільки неестетичним. Як вважає Іван Русєв, це може призвести до проблем зі шкірою, дихальною та імунною системами.

Стаття на тему: Як війна впливає на українську фауну: біолог Іван Русєв дав невтішні прогнози (відео)

Заходи, необхідні вчора

На сьогодні фахівці Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу відібрали для проведення дослідження згустки, «схожі на мазут», проби ґрунту та морської води на узбережжі Катранки – для здійснення подальшого лабораторного дослідження на наявність нафтопродуктів.

А Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України для запобігання виникненню надзвичайної події, пов’язаної з можливим потраплянням мазуту в прибережні води біля узбережжя Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, звернулося до Міністерства оборони, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та Адміністрації морських портів України щодо сприяння виявленню розповсюдження мазуту у водах Чорного моря. А також – вжиття заходів з локалізації забруднення.

Адміністрація судноплавства навіть погодилася залучити спеціальні нафто- та сміттєзбиральні засоби морського флоту.

Добре, звісно, що Міндовкілля, хоч і через півтора місяця після катастрофи, перейнялося, нарешті, екологічним станом Чорного моря. Хоча, логічно було б заходи з локалізації забруднень в акваторії вжити ще «вчора». А поки що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу закликає свідомих громадян у разі виявлення місць, забруднених нафтопродуктами, повідомляти про це за телефоном (048) 705-40-02.

А якщо, не дай Боже, «Катранкою» мазутні шторми не обмежаться, «рятувати» узбережжя, як водиться, знову вийдуть волонтери. Можна, звісно, на владу понадіятися. Але від пляжного сезону відмовлятися ну дуже не хочеться.

Фото: Фокус