Статті

Театр, якого більше немає: в Одеси показали рідкісну гравюру ХІХ століття з Парижу

У Музеї-кав’ярні «Стара Одеса» презентували рідкісну паризьку літографію ХІХ століття із зображенням першого міського театру. Аркуш, створений у друкарні Lemercier, зберіг образ будівлі, яка відкрилася 1810 року за ініціативи Дюка де Рішельє та згоріла у 1873-му. Кореспондентка «Одеського життя» з’ясувала історію гравюри та значення театру для міста.

Ключові моменти:

  • У Музеї-кав’ярні «Стара Одеса» з’явилася рідкісна паризька літографія ХІХ століття
  • На гравюрі зображено перший міський театр Одеси, відкритий у 1810 році
  • Автор роботи — Ph. Benoit, друк здійснено в паризькій друкарні Lemercier
  • Театр згорів у 1873 році та став однією з найважливіших втрат культурної історії міста

Щоб показати нашим читачам новий рідкісний експонат в Музеї-кав’ярні «Стара Одеса» та взяти коментар про його походження, Марія Котова відправилась власне до музею, де також поговорила з його засновником Петром Манелісом. А щоб розповідь  щодо діяльності першого міського театру Одеси була більш повною, ми звернулися ще й до відкритих архівів та колекцій зображень.

Редакція «Одеського життя» системно висвітлює теми міської історії, культурної спадщини та музейних ініціатив. Ми працюємо з перевіреними джерелами та залучаємо коментарі фахівців, щоб забезпечити точність і контекст.

Театр, якого більше немає: Рідкісна паризька літографія

Літографія з Парижу, на якій зображено перший Одеський міський театр

Це не просто стара картинка. Це — привіт із тієї Одеси, де театр був важливішим за в’язницю, а мистецтво вважалося життєвою потребою.

Нове надбання Музею-кав’ярні «Стара Одеса» — рідкісна паризька літографія ХІХ століття з видом першого міського театру Одеси. Подібні аркуші створювалися як сувеніри для мандрівників, які везли із собою пам’ять про Чорне море та південне місто на краю Європи. Більшість таких гравюр загубилися з часом, розійшлися по приватних колекціях або зникли разом з епохою. Тому кожен уцілілий примірник — майже диво.

Як розповідає засновник Музею-кав’ярні «Стара Одеса» Петро Манелис, літографію було створено у Парижі, у відомій друкарні Lemercier. Її автор — Ph. Benoit (Ф.Бенуа), майстер міських пейзажів і архітектурних видів. Він зобразив не просто будівлю, а живу сцену: екіпажі біля театру, людей у довгих пальтах і циліндрах, прапор над фасадом, годинник під фронтоном. Це Одеса, яка тільки вчиться бути великою культурною столицею.

З історії першого одеського театру

Відкриття театру відбулося 10 лютого 1810 року — з ініціативи Дюка де Рішельє, який щиро прагнув, аби одесити долучалися не лише до торгівлі, а й до мистецтва. Показовий і зворушливий факт: театр в Одесі з’явився раніше, ніж в’язниця. Місто з перших років обрало сторону культури.

Білосніжна споруда, подібна до античного храму, стояла ближче до сучасного скверу Пале-Рояль і була звернена фасадом до моря. У залі було 800 місць на місто з 12,5 тисячами мешканців. Кожен п’ятнадцятий одесит був театралом. Без люстри, без електрики — при світлі свічок і лампад, серед запаху воску, олії та дамських парфумів. Театр мав свій особливий аромат — аромат епохи.

Саме тут уперше на території України звучали опери Россіні, Доніцетті та Пуччіні. Тут грав Ференц Ліст. Тут був присутній Микола Гоголь. Тут виступав Айра Олдрідж — друг Тараса Шевченка.

А в ніч на 2 січня 1873 року театр зник у вогні — через займання газового ріжка, що освітлював годинник. Одеса залишилася без головної сцени на довгих чотирнадцять років.

І тепер, майже через два століття, цей театр знову дивиться на нас — із тонкого аркуша паперу, надрукованого в Парижі.

Ця гравюра — не просто зображення історичної будівлі. Це рідкісний свідок часу, коли Одеса тільки вчилася бути Одесою. Коли сюди їхали за музикою, за голосами, за дивом сцени.

Її цінність не лише у віці.

Її цінність — у пам’яті.

Такі речі не кричать. Вони тихо говорять:
«Подивися, яким було твоє місто. І як рано воно обрало мистецтво».

Раніше ми розповідали, як в Одесі зароджувалося театральне життя і з’явився перший театр.

А також показували альбоми одеських дам 19 сторіччя з дописами про кохання, які були прообразом соцмереж.

Дізнайтеся також про телеграму XIX століття, яка руйнує міф про Одесу як «романтичне» місто.

Фото авторки

Share
Марія Котова

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з майже 20-річним досвідом. Пише про життя, культуру та історію Одеси. Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ), авторка чотирьох книг прози. Публікації доповнює власними фото.

Recent Posts

  • Новини Одеси

Одесу накриють хмари й дощ: якою буде погода 14 листопада

За прогнозом синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у суботу, 14 листопада 2026 року,… Read More

13-11-2026 в 20:54
  • Статті

У Соборному відкрили будинок для переселенців: яке житло отримали родини

У селищі Соборне на Одещині відкрили п’ятиповерховий будинок для внутрішньо переміщених осіб. Родини з Донеччини… Read More

13-11-2026 в 20:27
  • Статті

На одеському Привозі з’явилось “генеральське” сало: що воно таке і які ціни на продукти

На одеському Привозі кожен похід між торговельними рядами може обернутися несподіваною історією. Під час чергового… Read More

13-11-2026 в 19:54
  • Новини Одеси

Росія вдарила по залізниці на Одещині: евакуювали 50 людей

Сьогодні вранці, у п’ятницю, 13 листопада, російські війська атакували ударними дронами залізничну інфраструктуру в Березівському… Read More

13-11-2026 в 19:30
  • Новини Одеси

Чому зникає вода, коли вимикають світло і де ж генератори – пояснення «Інфоксводоканалу»

Водопостачання Одеси залежить від стабільної роботи насосних станцій, які потребують електроенергії. Резервні генератори допомагають підтримувати… Read More

13-11-2026 в 17:44
  • Статті

Картини з підворіття, врятований Тичина та «бесіди» в КДБ: як одесит повертав із небуття шедеври української культури

Перша в СРСР виставка писанок, виклик до КДБ, порятунок розірваних картин із підворіття та відновлення… Read More

13-11-2026 в 17:08