Ми любили Святвечір у дідовій хаті. З покуття нас зустрічав духмяний дідух. Під іконами горіла лампада. А на вікнах – голуби, різдвяні фігурки та ромби. Поряд накритий вишитим обрусом стіл, на якому – дванадцять страв. В хаті пахне мандаринами, які привозив із заморських країв наш дядечко Жорік – капітан далекого плавання. Пахло сіном, хвоєю та фіміамом з лампади. І все було таємниче у тих запахах і звуках, і душа повнилася відчуттям щастя та дива.
І ми, малі, раз-по-раз біжимо за хату і вдивляємось у морозне зимове небо, чи не зійшла ще Вифлеємська зоря, яка кличе на Святу вечерю. А з появою першої Зорі, святково одягнені, з благоговінням беремо зав’язану у білу хустку вечерю, яку приготувала мама, і насамперед несемо калачі і солодощі до татових батьків – бабусі Клавдії та дідуся Василя Килимників, котрі жили у Балті.
З порогу голосно кажемо:
– Добрий вечір! Будьте здорові зі Святим вечором! Просили вас тато й мама на вечерю і ми вас просимо!
Нас розціловують, запрошують за стіл, пригощають кутею (бабуся готувала її з медом та багату на мак з горіхами), варениками з капустою, картоплею та вишнями. Завжди був холодець з риби, узвар, пироги, вишневий кисіль.
Треба було спробувати кожну з дванадцяти страв, адже кожна з них, як навчала бабуся, була не просто символом, а й оберегом.
Перед вечерею дідусь читав «Отче наш». А потім бабуся міняла калачі, клала до хустки солодощі, яблука, мандарини і нам із сестрою намисто або стрічки, а рідному брату і двом двоюрідним – свищики у вигляді півників чи губні гармошки, або ще якісь хлопчачі забаганки.
Обов’язково у хустці ми знаходили бабусині різдвяні пряники: коники з паничами, панянки, півники.
Вже давно їх знаходять у своїх вечерях і мої діти та онуки.
Після опівночі починали ходити ватаги хлопців із Зіркою – Різдво славити. Заходили в хату, і урочисто зринав тропар «Рождество твоє, Христе Боже наш».
Ми діставали з-під подушки гроші, які батьки завчасно готували, і з задоволенням вручали їх колядникам.
Атмосфера Святвечора і Різдва цьогоріч з тривогою і у молитвах за наших воїнів, з піклуванням про тих, хто втратив родини і дах над головою, про сиріт і бездомних тварин. Не забуваймо про них, щиро допомагаймо в ім’я добра.
Читайте також:
У четвер, 3 липня 2025 року, ДТЕК «Одеські електромережі» продовжить планові ремонтні роботи, через що… Read More
В ночь на 3 июля в Одессе в результате удара вражеского беспилотника серьёзно пострадал многоквартирный… Read More
У четвер, 3 червня 2025 року, розпочалася 1226-та доба від початку широкомасштабної агресії країни-терористки Росії… Read More
Унаслідок російської атаки на Одесу в ніч на 3 липня пошкоджено багатоповерховий житловий будинок та… Read More
Заяви про можливу окупацію Одеси - це інформаційний тиск, спрямований на те, щоб змусити Україну… Read More
На сцені Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного – прем’єра оперети Ф.Зуппе «Очарований Боккаччо».… Read More
