Ми любили Святвечір у дідовій хаті. З покуття нас зустрічав духмяний дідух. Під іконами горіла лампада. А на вікнах – голуби, різдвяні фігурки та ромби. Поряд накритий вишитим обрусом стіл, на якому – дванадцять страв. В хаті пахне мандаринами, які привозив із заморських країв наш дядечко Жорік – капітан далекого плавання. Пахло сіном, хвоєю та фіміамом з лампади. І все було таємниче у тих запахах і звуках, і душа повнилася відчуттям щастя та дива.
І ми, малі, раз-по-раз біжимо за хату і вдивляємось у морозне зимове небо, чи не зійшла ще Вифлеємська зоря, яка кличе на Святу вечерю. А з появою першої Зорі, святково одягнені, з благоговінням беремо зав’язану у білу хустку вечерю, яку приготувала мама, і насамперед несемо калачі і солодощі до татових батьків – бабусі Клавдії та дідуся Василя Килимників, котрі жили у Балті.
З порогу голосно кажемо:
– Добрий вечір! Будьте здорові зі Святим вечором! Просили вас тато й мама на вечерю і ми вас просимо!
Нас розціловують, запрошують за стіл, пригощають кутею (бабуся готувала її з медом та багату на мак з горіхами), варениками з капустою, картоплею та вишнями. Завжди був холодець з риби, узвар, пироги, вишневий кисіль.
Треба було спробувати кожну з дванадцяти страв, адже кожна з них, як навчала бабуся, була не просто символом, а й оберегом.
Перед вечерею дідусь читав «Отче наш». А потім бабуся міняла калачі, клала до хустки солодощі, яблука, мандарини і нам із сестрою намисто або стрічки, а рідному брату і двом двоюрідним – свищики у вигляді півників чи губні гармошки, або ще якісь хлопчачі забаганки.
Обов’язково у хустці ми знаходили бабусині різдвяні пряники: коники з паничами, панянки, півники.
Вже давно їх знаходять у своїх вечерях і мої діти та онуки.
Після опівночі починали ходити ватаги хлопців із Зіркою – Різдво славити. Заходили в хату, і урочисто зринав тропар «Рождество твоє, Христе Боже наш».
Ми діставали з-під подушки гроші, які батьки завчасно готували, і з задоволенням вручали їх колядникам.
Атмосфера Святвечора і Різдва цьогоріч з тривогою і у молитвах за наших воїнів, з піклуванням про тих, хто втратив родини і дах над головою, про сиріт і бездомних тварин. Не забуваймо про них, щиро допомагаймо в ім’я добра.
Читайте також:
Увечері середи, 19 листопада, частина одеського мікрорайону Таїрова залишилася без води через аварію на водопроводі.… Read More
Domino Foundation продовжує практичну допомогу українським захисникам. Це приклад того, як бізнес може забезпечити армію… Read More
У четвер, 20 листопада 2025 року, в Одесі та області синоптики оприлюднили оновлений прогноз погоди.… Read More
Одеські лікарі оглянули близько 400 осіб, серед яких 207 дітей. У дорослих пацієнтів виявлено 116… Read More
Стабілізаційні відключення електроенергії, введені по всій країні після чергової масованої атаки росіян на енергооб'єкти, триватимуть… Read More
В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Грушевського відбулась презентація історико-краєзнавчого дослідження «Німецький мандрівник Йоган… Read More
