Хедерлез – одне з головних весняних свят кримських татар та гагаузів. Воно символізує пробудження природи та початок випасу худоби – традиційного виду діяльності у народів українських степів.
Хедерлез відзначають 6 травня, в День Святого Георгія Побідоносця. Цей день шанують і болгари, які називають це свято Гергьовдень. Для того щоб зазирнути в історичне минуле і дізнатися більше про свято, яке є спільним для різних народів, ми звернулися до Олександра Середи — кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського.
— Поява терміну «Хедерлез» має давню історію. Вона стосується не тільки тюркського світу. Це свято з’явилося ще в доісламський період серед кочових народів. Воно пов’язане із циклічністю сезонів. Саме кочові народи мали цю сезонність, пов’язану зі скотарством, випасом худоби. Хедерлез – це маркер початку вигону худоби на літні стійбища.
В Україні, наприклад, гуцули також відзначають це свято, але називають його Святий Юрій. Саме на Святого Юра виганяють овець на полонини. Як і болгари, які на Святого Георгія зустрічають літо, виганяють скот і починають польові роботи. Тож воно об’єднує не тільки різні народи, а й різні культури — мусульман з християнами і тюрків зі слов’янами, просто називається по-різному.
Серед тюркських народів найбільшою пишнотою відзначають його кримські татари. А в нашому регіоні — гагаузи, які мають тюркське коріння, хоча і є православними християнами.
Для гагаузької традиції зима і літо розмежовуються саме цими святами — Хедерлез і Касим. «Касим» – це є листопад, «Хедерлез» – початок травня.
Загальною традицією цього свята для всіх народів є принесення в жертву ягняти. І саме це жертвоприношення у болгар і гагаузів називається «курбан».
Загалом для мусульман курбан — це той день, який позначає мусульманське жертвоприношення, і він не пов’язаний з Хедерлезом. Це свідчить про те, що болгари і гагаузи, які раніше були під османським пануванням на Балканах, приєднали до своєї культури елементи мусульманських обрядів.
Ягня є символом раннього християнства — Авраам приніс ягня на жертовник замість свого сина. Тобто і в іудаїзмі, і в християнстві, і в мусульманстві є традиція робити курбан.
Курбан у кримських татар, болгар і гагаузів виглядає майже однаково.
М’ясо ягняти – головний інгредієнт страви. До нього додають овочі, прянощі, зелень. Вариться традиційно у великому казані на живому вогні. Подається м’ясо в бульйоні гарячим із домашнім хлібом і чаркою вина. Сьогодні деякі господині називають курбаном страву із запеченого ягняти з рисом, але справжній курбан — це саме бульйон.
Хедерлез, Гергьовдень і день Святого Юра – це веселі свята. Адже після частування починаються веселощі. Грає національна музика і танцюють народні танці.
Після Хедерлеза починається літній період, новий цикл життя, господарських традицій. І у болгар, і у гагаузів Буджаку це ще і сезон заручин. Вони починаються і в гуцулів у Карпатах.
Сьогодні традиція Хедерлезу та Гергьовдня продовжується.
В цей зовсім не радісний час, ми, болгари і гагаузи Одещини, зберігаємо цю традицію, пам’ятаючи, що є такі свята, які об’єднують. Тому вдалого всім курбану, здоров’я кожному та скорішого миру в Україні!
У Сергіївці завершено відновлення житлової дев'ятиповерхівки, яка була зруйнована російською ракетою 1 липня 2022 року.… Read More
Ви вже бачили новину: American House Odesa знову працює та запрошує на цікаві події, які… Read More
Директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков повідомив, що зниклих після «прильоту» до його будинку котиків вдалося… Read More
Білгород-Дністровський порт до кінця 2025 року планує почати транзит вантажів з Азії до країн Європейського… Read More
У вівторок, 20 травня 2025 року, розпочалася 1182-га доба з початку широкомасштабної збройної агресії Російської… Read More
В Ізмаїлі сталася ДТП за участю карети швидкої допомоги та легкового автомобіля. Постраждали семеро людей,… Read More