Статті

Свята Трійця: що святкуємо 8 червня і як правильно відзначати

Цього недільного дня, 8 червня, православні християни та греко-католики відзначають одне з найбільших церковних свят – Трійцю. Воно присвячене триєдності Бога: Отця, Сина та Святого Духа. У народі його прозвали Зеленим святом, Зеленою неділею чи П'ятидесятницею, оскільки Трійця завжди відзначається на 50-й день після Великодня. Що це за свято, як його відбити, що можна і чого не можна робити цього дня – читайте у матеріалі «Одеського життя».

Свята Трійця: що символізує цей день

День Святої Трійці вшановує одну з найважливіших подій для християн – зішестя Святого Духа на апостолів.

Це сталося на 50-й день після Воскресіння Ісуса Христа. Того дня група апостолів зібралася на горі для молитви, коли на них зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків. Після цього вони отримали дар проповідування й змогли говорити мовами різних народів. Завдяки цьому апостоли розійшлися по світу нести Слово Боже.

Перед цим святом відзначали Вознесіння Господнє, під час якого Ісус Христос дав настанову йти і проповідувати всім народам, хрестячи їх в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Уже після П’ятидесятниці апостоли свідчили своєю вірою, проповіддю та хрещенням про істинність існування Святої Трійці.

Назва «Трійця» пов’язана з уявленням про триєдність Бога: Бог Отець, Бог Син і Святий Дух.

Саме в цей день почала своє існування новозавітна церква — Тіло Христове, в якому Христос є главою, а віруючі – членами, об’єднаними Святим Духом. Тому П’ятидесятницю вважають днем народження церкви.

Свято Трійці було офіційно затверджене в 381 році на II Вселенському соборі в Константинополі.

Чому Трійцю називають Зеленим неділею

У народі Трійцю називають Зеленим святом або Зеленою неділею, оскільки це свято поєднало християнську віру з дохристиянськими традиціями. Саме в цей час наші предки завершували весняний цикл і вітали початок літа, прикрашаючи оселі гілками дерев і зеленню, вшановуючи предків та прохаючи природу про врожай.

Ці звичаї переплелися з церковними, і тепер прикрашання домівок зеленню символізує оновлення, життя і дію Святого Духа.

Що можна робити на Трійцю

Українські традиції святкування Трійці багаті й колоритні, поєднують церковні обряди з народними звичаями:

напередодні Трійці, у Троїцьку батьківську суботу, згадують померлих родичів, відвідують кладовища й замовляють поминальні служби;
також напередодні свята храми й двори прикрашають зеленими гілками дерев (у когось – липою, в інших – кленом чи навіть дубом), травами й квітами. Ця зелень символізує животворну силу Святого Духа і розквіт життя;
у храмах під час святкової літургії освячують принесені зелені гілки, які потім зберігають протягом року як оберіг;
у давнину українці на Трійцю плели вінки, молодь співала, водила хороводи та веселилася. Оскільки посту в цей день немає, можна накрити святковий стіл з різноманітними стравами;
а ще колись у народі на це свято існувала традиція сватання. Вважалося, що заручини на Трійцю й весілля на Покрову (1 жовтня за новоюліанським календарем) принесуть подружжю щасливе життя.

Чого не можна робити на Трійцю

Як і в інші великі церковні свята, на Трійцю існують певні заборони, яких віруючі намагаються дотримуватися. У цей день не можна:

виконувати важку фізичну працю, працювати на землі (копати, садити), шити, в’язати, прати;
генеральне прибирання вдома також краще відкласти на інший день;
забороняється сваритися, лаятися, проявляти ненависть. Рекомендується провести день у мирі й злагоді, уникаючи сварок, образ і негативних емоцій;
не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує;
і, як у будь-який інший день, церква забороняє будь-які ворожіння.

Читайте також: Якими церковними календарями сьогодні користуються основні церкви в Україні: у чому їхня різниця.