Статті

Старий-старий одеський Куточок на воєнному стані (фоторепортаж)

Куточок старої Одеси... Зараз, під час війни і липневої спеки, він здався наче незнайомим. Тихим, трохи дивним і безлюдним... Але живим, казковим і навіть з фонтанчиком, що працює.

Його називають музеєм просто неба. Знаходиться (ви ж знаєте) поруч з Тещиним мостом, який, нагадаємо, закритий: війна.

У довідниках ви прочитаєте, що Куточок старої Одеси був створений із метою збереження та залучення туристів до культури міста. Його заснували у середині 1970-х років.

Досі йдуть суперечки з приводу його експонатів. Звідки взявся грифон і відома скульптура? Де «жив» раніше його колодязь?.. А ще існує багато легенд і з тим же грифоном, і з мостиком, і з усім іншим, що ви тут бачите.

Який він сьогодні?

Зараз обидва яруси Куточка старої Одеси немов притаїлися: це все спека немилосердна. Бо ж коли лікували наш відомий старий Куточок, то були тут лавки. До речі, у тіні. Потім їх не стало. Є одна, але на самому сонці.

Тож ті, хто живе поруч, приходять зі своїми стільцями та відпочивають у тіні.

Не знаю, чи то тиша і спека, чи часи наші воєнні, але ж зараз відомий одеський Куточок виглядає якось незвично: немов таємниця в нього якась з’явилася. А ви, мабуть, спитаєте: «Ще одна?».

Бо ж відомо: цей Куточок – не просто своєрідна прикраса міста, а ще й цілий «набір» прикмет: мостик – для закоханих, вони повинні перейти його, і тоді їхнє кохання буде «вічним». Біля грифона (до речі, неодноразово понівеченого) треба постояти, потім його потерти. Це для того, аби гроші вас ніколи не покидали. Колодязь (цистерна) теж має свої прикмети…

А от зараз, під час воєнного стану і липневої спеки, здається, що Куточок старої Одеси не тільки загадковий, а ще сумний…

Та ні, мабуть, це все війна і та сама спека… Бо тільки ж погляньте на цей фонтанчик «під старовину»: працює собі, настрій підіймає. Може, й він якесь ваше бажання здійснить.

 

Треба тільки сюди прийти чи приїхати, доторкнутись до цієї одеської давнини. Мабуть, краще ввечері, коли хоч трохи спаде спека…

Фото авторки

Share
Мария Котова

В журналистику пришла достаточно поздно, слишком затянулся «поиск себя». В работе над материалами придерживаюсь правила: читателю должно быть интересно, должно «цепануть». Уделяю много внимания подаче: считаю очень важным, чтобы это блюдечко получилось с достойной каемочкой. Автор четырех изданных книг прозы.

Останні статті

  • Статті

Вони втратили все і розпочали з нуля: три історії переселенців на Одещину

У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

Чергою з кулемета: на Одещині військові знешкодили морську міну (відео)

На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Відновлення після війни: як військовий починав нове життя після поранення

14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Будинки покинули, а калину — забрали: історія одного вимушеного переселення

Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

В Одесі та Одеській області стався землетрус: що відомо (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Пам’ять Володимира Панченка вшанували у Любашівці

Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі

2024-09-16