Старі та нові назви одеських вулиць: чому Ланжеронівська називалася Ласточкина

Страчений більшовик

Ласточкін Микола (1885-1919) – це псевдонім. Справжнє ім’я цієї людини – Іван Федорович Смирнов.

У період іноземної інтервенції (це роки Громадянської війни) він очолював Одеський обласний підпільний комітет більшовицької партії, керував Іноземною колегією, яка вела підривну діяльність серед солдатів іноземних військ. Був заарештований окупантами, підданий тортурам і вбитий.

Ласточкін став прототипом одного з героїв знаменитого радянського фільму «Інтервенція». А головну роль у ньому відіграв Володимир Висоцький, пам’ятник якому нещодавно демонтували в Одесі.

Граф, маркіз, барон – це Ланжерон

1920 року його ім’я присвоїли вулиці, раніше Ланжеронівській. У 1991 році було проведено зворотне рокірування, і ця вулиця в самому серці Одеси, вона паралельна Дерибасівській, знову стала Ланжеронівською. Уточнимо, що спочатку вона була Портняжою, оскільки облаштували її в Портняжій слободі.

А тепер про те, чому Ланжеронівська. Цю назву їй надали ще 1817 року, тобто. за життя Луї де Ланжерона – одеського градоначальника (1815-1820) ).

Ланжеронівська стала першою «іменною» (названою на честь певної людини) вулицею у місті.

Тут граф із Луї-Олександра трансформувався в Олександра Федоровича. А спочатку він походив із почесного французького роду Андро. До еміграції в Росію носив прізвище Андро та титули: граф де Ланжерон, маркіз де ла Косс, барон де Куньї, де ла Ферте, де Сассі, сеньйор дю Мон і т.д. і т.п.

Після прибуття до Росії, старший з його титулів – графський – почали озвучувати, як прізвище. Запам’ятався граф не лише як градоначальник Одеси.

Справи Ланжерона

Він відомий як і генерал-губернатор т.зв. Новоросії (Катеринославської, Херсонської та Таврійської губерній) та Бессарабії (1815-1823). На цій посаді він змінив герцога Рішельє (Арман-Еммануель де Віньєро дю Плессі, герцог де Рішельє, герцог де Фронсак, граф де Шинон – французький та російський державний діяч, один із засновників Одеси).

В Одесі Ланжерон реалізував кілька важливих починань, задуманих раніше герцогом. Одним з них було введення порто-франко (це вільна від мит ​​митна територія).

При ньому ж з’явилася й перша міська газета – «Месажі де ля Русі меридіонал», було відкрито заклад мінеральних вод у міському саду, народився ботанічний сад.

До найбільш знакових досягнень Ланжерона в Одесі відносять і відкриття 1817 року Рішельєвського ліцею, другого в імперії після Царськосельського.

Сучасники відгукувалися про Ланжерона як про хоробру людину. Все життя він боявся лише одного – померти від холери. Помер він 1831 року у Петербурзі. Від холери. Похований в Одесі у римо-католицькому соборі Успіння Пресвятої Богородиці.

Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса