Пристріт, наврочення і темна сила дзеркала: що говорять священики про забобони?

Булавка проти пристріту?

У страху перед чужою заздрістю або пристрітом ми іноді особливим способом приколюємо на одяг англійську шпильку, після чого настає впевненість, що вже тепер ніхто не зможе завдати нам шкоди. Переконання дуже дивне: як може звичайна шпилька захистити людину? Тим більше що люди, які оточують нас, більше стурбовані власними проблемами, ніж тим, як нашкодити цікавій сусідці або заздрісниці-подрузі.

На думку священиків, люди, які вірять у подібні речі, поводяться як послідовники релігії фетишизму. Вони наділяють предмети особливими властивостями та магією, що створює ілюзію могутності. Однак цей уявний захист швидко руйнує здатність людини самостійно домагатися чогось у реальному житті. Адже наслідуючи забобони, люди відмовляються від відповідальності за власне життя і перекладають її на щось вигадане ними.

Крім того, ніде в книгах Нового завіту не йдеться ані про пристріт, ані про наврочення, і навіть «головний євангельський чаклун» Симон Волхв, який творив різноманітні фокуси, чомусь нікого не наврочив. Такого поняття, як пристріт або наврочення, в Євангелії взагалі немає.

Зурочити можна тільки ту людину, яка в це вірить, – все це чистої води самонавіювання. А віруючим людям краще захищати себе молитвою і дотриманням заповідей.

Що робити зі зламаним хрестиком?

Ми сприймаємо релігійні атрибути як якісь магічні предмети, і якщо з ними щось трапляється, вважаємо це поганою ознакою. Однак не потрібно шукати в тому, що сталося, якогось прихованого сенсу. Наприклад, якщо зламався натільний хрестик, то це говорить лише про те, що його якість виявилася не найкращою або він просто не витримав випробування часом.

Уявлення про зв’язок речі та людини – це язичницьке мислення, яке вважається гріховним для християн. А хрестик – це лише християнський символ, до якого потрібно ставитися з повагою. Але те, що з ним відбувається, на долю власника не впливає. Просто потрібно купити новий хрестик і освятити його, а зламаний полагодити або віддати до церкви. Якщо хрест має для вас якусь цінність, то залиште його вдома як пам’ять – нічим поганим вам це не загрожує.

Ворожки та чаклуни Одеси: скільки коштують послуги?

Хто придумав завішувати дзеркала?

Давно склався звичай завішувати дзеркала і мити підлогу відразу після похорону близької людини. Проте християнська релігія жодних подібних звичаїв не знає – все це також стосується язичництва. В уявленні стародавніх людей існувала межа між світом живих і світом мертвих, і такою межею вважалося дзеркало. Тому й склалося повір’я, яке передбачало особливі стосунки з цим предметом. У реальному житті завішування дзеркал не має сенсу, оскільки ніякої магічної сили дзеркало не несе. Це лише звичайний предмет. З таким же успіхом можна закривати в домі всі поверхні, що віддзеркалюють. Той самий язичницький сенс має і миття підлоги «услід за небіжчиком». Все це народні прикмети, які з’явилися у ті часи, коли люди були малоосвічені і тому забобонні.

Релігійний лікнеп: де зберігаються різдвяні святині?