Екоактивіст, біохімік Владислав Балинський: «Чорне море – водойма з дуже тендітною біологічною системою»

Величезний водний потік, що ринув із підірваного Каховського водосховища, знищив живі організми разом із середовищем їхнього проживання. При цьому постраждала величезна частина об’єктів природно-заповідного фонду Херсонщини: Національні природні парки «Нижньодніпровський», «Олешківські піски», «Білобережжя Святослава», регіональний ландшафтний парк Кінбурнська коса…

– Це не просто затоплення території, а фактично змив величезних ділянок суші, – розповідає Владислав Балинський. – Річка, зрозуміло, вже змінила своє русло. І все, що змило, віднесла в море: ґрунт, рослини, живі організми, бактерії, змив зі скотомогильників, зруйнованих очисних споруд, вигрібних ям… До того ж, Каховське водосховище розташовувалося в басейні великої кількості промислових підприємств. Воно й створювалося як об’єкт водопостачання агропромислового комплексу.

Саме тому на дні водоймища в осадових породах збереглося дуже багато різних небезпечних речовин-забруднювачів. Поки вони перебували в обложеному стані – були виведені з харчових ланцюжків. А зараз усе це вируючими потоками піднялося. Небезпечні речовини входять у харчові мережі, дуже серйозну загрозу.

Все це було винесено до Чорного моря. Буквально через три дні після підриву рашистами Каховської греблі можна було побачити перші ознаки надходження фронту забрудненої прісної води зі змивами.

– Частково можна було спостерігати нерозчинну завись – вона надала воді насичений буро-зелений відтінок. Вода стала густою. Зафіксована солоність у середньому по Одеській затоці зменшилася майже втричі, – зазначає еколог. – До того ж, окрім суспензії в акваторію прийшла гігантська кількість сміття: пластику, пінопласту. Матраци, подушки плавають, дахи та навіть цілі будинки. То і є – різні відходи, що складно розкладаються, які в природі можуть розкладатися сотнями років.

Висока концентрація забруднення, низька солоність і, високі температури, створюють небезпеку масового «цвітіння» моря, застерігає Балинський. Ми пам’ятаємо нашестя синьо-зелених ціанобактерій та цвітіння червоних динофлагілятів, що виробляють небезпечні для людини токсини.

– Усі ці організми посилено поглинають із води кисень. А це призводить до масових заморів. До того ж, Чорне море – водоймище з дуже тендітною біологічною системою. Незважаючи на те, що його глибина понад 2000 метрів, шар життя в ньому трохи більше 100 метрів. Решта Чорного моря, практично, мертва. Точніше, там своє життя – сірководневе. Тому такі впливи на біосистему Чорного моря є дуже небезпечними, – переконаний еколог. — Я думаю, що нам доведеться ще десятиліття вивчати їхні наслідки. І в першу чергу необхідно щось робити зі сміттям, яке скупчилося на узбережжі. Нещодавній шторм почав переламувати сотні тонн цих останків. Вони йдуть на дно, утворюють кишені органіки. А ця органіка потім почне гнити, розкладатися. І буде вторинне забруднення акваторії.

Для мілководного шельфу Одеської затоки це дуже серйозне екологічне лихо. Гадаю, що Румунія, Болгарія, Туреччина однозначно відчують на собі цей екоцид.

Владислав Балінський

Фото автора