Секрети штрих-коду: гарантія якості чи електронний цінник

«Важке дитинство» штрих-коду

Ще 1932 року студент факультету економіки Гарвардського університету Воллес Флінт запропонував «прив’язати» до кожного товару перфокарти. Покупці мали б обирати перфокарти, а менеджер — сканувати їх спеціальним пристроєм. Однак впровадження геніальної ідеї обходилося настільки дорого, що про неї вважали за краще забути.

Через півтора десятка років знову-таки студенти, але цього разу технологічного інституту, запропонували схожу ідею. Вони розробили лінійний штрих-код на основі технології азбуки Морзе. Спочатку штрих-код мав форму кола, а в 1952 році він набув звичного нам вигляду. Щоправда, в комерційних цілях його використали вперше тільки 1974 року — на упаковках жувальної гумки Wrigleys.

Секретний шифр ліній і пробілів

Сьогодні застосовують переважно два типи штрих-кодів:

• американський універсальний товарний код UPC, який складається з чорних ліній і 12 цифр;
• європейська система кодування EAN, яка складається з 13 цифр.

Кожен із цих кодів застосовується в різних галузях, але найчастіше сьогодні ми можемо побачити європейський код.

Штрих-код являє собою чергування чорних і білих смуг різної ширини, розташованих паралельно одна одній. У кожній комбінації зашифрована певна інформація. Сканер зчитує її і передає на комп’ютер.

Хоча штрих-код сьогодні наносять на будь-які товари, не потрібно надавати йому занадто великого значення — адже це просто інший спосіб маркування продуктів, який використовують замість цінників. Наявність штрих-коду на товарі не гарантує його якість і справжність. І навіть підробка штрих-коду в наш комп’ютерний вік, за словами відомого Остапа Ібрагімовича, це така дрібниця, про яку навіть смішно говорити.

Штрих-код проти QR-коду

Штрих-коди були винайдені задовго до QR-кодів, проте QR-код сьогодні стає набагато популярнішим. Річ у тім, що QR-код містить більше інформації, сканується швидше і простіше. Крім того, в QR-коді можна зашифрувати не тільки інформацію, а й відправити повідомлення або поставити лайк, його можна редагувати, змінювати дизайн.

Якщо штрих-код не збігається з країною-виробником…

У будь-якому магазині нерідко можна побачити товар зі штрих-кодом України — 482, при цьому на пакуванні написано, що виготовлений він, наприклад, у Китаї. Це зовсім не означає, що товар — підробка. Річ у тім, що, найімовірніше, його вироблено на замовлення української торгової марки. А в такому разі право на випуск зазначених товарів належить компанії, яка офіційно зареєстрована в Україні. Відповідно, на товар наноситься і штрих-код нашої країни.

Дізнайся, звідки товар

• 00-13 — США та Канада
• 30-37 — Франція
• 380 — Болгарія
• 383 — Словенія
• 385 — Хорватія
• 400-440 — Німеччина
• 460-461 — Росія
• 471 — Тайвань
• 474 — Естонія
• 475 — Латвія
• 477 — Литва
• 481 — Білорусь
• 482 — Україна
• 484 — Молдова
• 486 — Грузія
• 489 — Гонконг
• 45, 49 — Японія
• 569 — Ісландія
• 57 — Данія
• 590 — Польща
• 599 — Угорщина
• 619 — Туніс
• 64 — Фінляндія
• 690 — Китай
• 70 — Норвегія
• 729 — Ізраїль
• 73 — Швеція
• 750 — Мексика
• 759 — Венесуела
• 76 — Швейцарія
• 770 — Колумбія
• 773 — Уругвай
• 775 — Перу
• 779 — Аргентина
• 780 — Чилі
• 789 — Бразилія
• 80-83 — Італія
• 84 — Іспанія
• 850 — Куба
• 859 — Чехія та Словаччина
• 860 — Югославія
• 869 — Туреччина
• 87 — Нідерланди
• 880 — Південна Корея
• 885 — Таїланд
• 888 — Сінгапур
• 90-91 — Нова Зеландія
• 955 — Малайзія

Як розшифрувати штрих-код?

Що стосується цифр внизу, то вони призначені тільки для людини і несуть таку інформацію:

• перші дві-три цифри — код країни-виробника;
• наступні п’ять цифр — код підприємства-виробника або продавця;
• п’ять цифр за ними — інформація про товар: 1-ша цифра — найменування товару, 2-га цифра — споживчі властивості, 3-тя цифра — розмір або вага, 4-та цифра — склад, 5-та цифра — колір;
• остання цифра називається контрольною — її використовують для перевірки правильності зчитування коду сканером. Дуже рідко в кінці можна побачити ще одну цифру — знак товару.