В Одесі в межах деімперіалізації топонімів перейменували вулицю, що раніше носила ім’я радянського маршала Митрофана Неделіна. Його біографія пов’язана з ракетною програмою СРСР і трагічним вибухом на Байконурі. Місто повернуло в історичний простір ім’я видатного одеського історика й археографа Анатолія Бачинського — дослідника Задунайської Січі та колонізації Придунав’я.
Ключові моменти
Отже, одна з вулиць у Приморському районі носила ім’я Неделіна. Це був радянський воєначальник, Головний маршал артилерії, Герой Радянського Союзу. Народився у 1902 році, виховував його дід, який раніше служив в артилерії і своїми розповідями пробудив у Митрофана інтерес до неї.
Навчався в реальному училищі, потім працював у залізничних майстернях. Учасник громадянської війни, червоноармієць. Закінчив артилерійські курси підвищення кваліфікації командного складу.
У 1937–1939 роках добровольцем брав участь у громадянській війні в Іспанії. Служив командиром артилерійської батареї, командиром дивізіону, начальником штабу артилерійського полку. У 1940 році Неделін був начальником артилерії 9-ї армії, що входила до складу Одеського військового округу.
Під час Другої світової війни обіймав командні посади з артилерійської частини. У 1945 році удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У післявоєнний період дослужився до заступника міністра оборони, командував ракетними військами, зробив значний внесок у створення ракетних військ стратегічного призначення, розробку, випробування та прийняття на озброєння ракетно-ядерної зброї.
Митрофан Іванович Неделін загинув 24 жовтня 1960 року на стартовому майданчику Байконура під час вибуху ракети Р-16 під час випробувань. Спостережний пункт був обладнаний на безпечній відстані, але маршал вирішив, коли оголосили чергову затримку, вирушити на старт, бажаючи особисто розібратися, що там відбувається.
За ним, звичайно ж, пішли й члени Держкомісії. Ракета, розпочавши старт, вибухнула. Всього під час вибуху загинуло 74 людини, і ще четверо померли внаслідок сильних опіків та отруєння парами гептилу — цього отруйного ракетного палива.
Температура горіння була настільки високою, що, за свідченнями очевидців, від маршала Неделіна залишився лише темний слід на асфальті біля ракети. Було знайдено оплавлену Золоту Зірку Героя Радянського Союзу, один його погон і наручний годинник.
Нагадаємо, що «Одеське життя» склало
Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.)
65 років потому: як повідомили днями наші ЗМІ, у ніч на 28 листопада 2025 року на військовій базі в Оренбурзькій області рф стався вибух — ймовірно під час невдалого запуску ракети. Після вибуху та руйнування ракети очевидці помітили в небі фіолетову хмару диму.
Аналітики припускають, що характер цього кольору — типовий для палива, яке використовують у рідинних ракетах радянського зразка «гептил» — надзвичайно токсичної речовини. Це хмаро розглядають не просто як візуальний ефект, а як потенційно небезпечну токсичну загрозу для довкілля, повітря, води та здоров’я людей. Хтось, звісно, заявить, що це зброя «аналогов нєт». Але в нас часто пишуть трохи інакше — «анала говнєт»…
Відповідно до закону про деімперіалізацію топонімів вулицю перейменували, і тепер вона носить ім’я Анатолія Бачинського. Анатолій Діомидович (1933, Одеса — 1995, Одеса) — історик і археограф, професор кафедри історії України Одеського університету імені Мечникова.
У 1957 році закінчив історичний факультет цього університету, після чого працював науковим співробітником Одеського археологічного музею та старшим науковим співробітником Держархіву Одеської області. З 1960 року почав викладати на історичному факультеті своєї «альма матер».
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Народна колонізація Придунайських степів у XVIII — на початку XIX ст.». У роботі вперше (!) в історіографії на основі архівних джерел із фондів Москви, Петербурга, Краснодара, Києва, Одеси, Миколаєва, Херсона дослідив минуле Буджацької ногайської орди в пониззі Дунаю.
Також вивчав історію створення Усть-Дунайського козацького війська та перебування там же задунайського й чорноморського козацтва. Згодом питання, пов’язані з історією задунайських запорожців і Задунайської Січі, отримали розвиток у підсумковій монографії «Січ Задунайська: 1775—1828» (1994).
Анатолій Бачинський — автор 8 монографій, 150 наукових і близько 250 науково-популярних статей, а також серії археографічних публікацій. Деякі з них видані в Болгарії, росії, Молдові. Він був членом Археографічної комісії НАН України, головою Одеського товариства краєзнавців.
Помер у 1995 році в Одесі, залишивши інтелектуальну спадщину, цілком достойну того, щоб його ім’я увійшло в топоніміку рідного міста.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Дніпро зазнав масштабної атаки з десятками постраждалих, ППО збила сотні цілей, а на міжнародній арені… Read More
Сучасний ритм життя, постійна робота за комп'ютером та використання гаджетів призводять до зростання проблем із… Read More
Внаслідок нічної атаки зруйновано три приватні будинки та пошкоджено інфраструктуру. Є постраждалі, на місцях тривають… Read More
В Одесі тривають роботи з реалізації першої черги впорядкування набережної на 16-й станції Великого Фонтану… Read More
Виконавчий комітет Одеської міської ради ухвалив рішення про затвердження єдиних уніфікованих зразків надгробків, які будуть… Read More
Хороша новина для пасажирів: в Одесі відновив роботу сервіс відстеження електротранспорту в реальному часі, що… Read More