Є вистави, які не просто розважають — вони ніби збирають усю театральну пам’ять в одному вечорі й повертають її тобі вже оновленою. «Божевільна родина» в Одеському театрі Музкомедії саме з таких. Вона присвячується 100-річчю від дня народження заслуженого художника України Михайла Івницького.
Ключові моменти:
Журналістка «Одеського життя» Марія Котова відвідала прем’єру нової вистави в Одеському театрі музичної комедії імені Михайла Водяного та поділилася своіми враженнями з читачами нашого видання.
Вистава одночасно легка і глибока, іронічна і дуже людяна — і головне, абсолютно жива. І це відчуття тримається ще довго після фінальних оплесків завдяки команді, яка буквально зібрала цей світ.
Це режисер-постановник — народний артист України Володимир Фролов, який водночас виходить і на сцену в ролі Феррі Керекеша. Його постановка відчувається як гра на межі: між класичною оперетою і сучасним поглядом на неї.
Режисерка-постановниця, авторка лібрето — Гала Реут, яка тримає цю історію в тонкому балансі між іронією і щирістю, не даючи їй розсипатися в чисту легковажність.
Музичне серце вистави — диригент-постановник Юрій Літовко. Оркестр під його рукою звучить не як супровід, а як ще один персонаж, який коментує події без слів.
Хормейстер-постановник Сергій Савенко вибудовує ті моменти, коли сцена буквально «дихає» багатоголоссям.
Балетмейстер-постановник Віталій Кузнецов додає руху тієї самої оперетної легкості, яка виглядає просто, але насправді тримає складну технічну точність.
Сценографія Михайла Івницького створює світ, який одночасно театральний і трохи сновидний — ніби ми справді потрапили в ту «божевільну родину» сценічних персонажів.
І окрема насолода — костюми Олени Леснікової. Це той випадок, коли візуальна мова говорить не менше, ніж музика: кожен образ підкреслює характер, внутрішню драму і навіть приховані амбіції героїв.
Світло Олени Корольової і звук Бориса Браги та Дмитра Узуна акуратно збирають усе в єдину атмосферу — без перевантаження, але з точним театральним «нервом».
Найсильніше в цій постановці — те, що знайомі опереткові образи раптом перестають бути просто жанровими фігурами.
Феррі Керекеш (Володимир Фролов) — це вже не тільки романтичний герой. У його виконанні з’являється втома людини, яка надто довго живе між сценою і реальністю. І це робить образ глибшим, майже інтимним.
Цецилія у виконанні Аліни Семенової — справжня емоційна вісь вистави. В ній є і гордість, і вразливість, і та сама «королівська» самоповага, яка не зникає навіть тоді, коли життя ставить під сумнів усі титули. Це не карикатура, а жива жінка, яка пам’ятає, ким вона була — і не готова це просто відпустити.
Едвін (Тимофій Криницький) вражає внутрішнім конфліктом: між обов’язком і почуттями, між тим, що «треба», і тим, що справді болить. У ньому є та стриманість, яка в опереті іноді говорить більше, ніж великі арії.
Сільва Ірини Гусак — це окрема історія. Вона не тільки «зірка» і символ, вона жінка, яка вміє тримати сцену одним поглядом і водночас залишатися вразливою за цією яскравістю. У неї відчувається той самий оперетковий блиск, який не затирає людське.
Боні-молодший (Іван Ковальов) додає виставі драйву і легкої самоіронії — він ніби нагадує, що цей світ не можна сприймати надто серйозно, навіть коли там розгортаються справжні емоційні бурі.
Івона (Аліна Кучерова-Мазур) — тонка, витончена, з внутрішньою напругою, яка постійно «просвічує» крізь зовнішню легкість.
А Ронс (Михайло Ігнатов), Мішель (Сергій Богаченко) і Аполлон (Сергій Малдрик) створюють ту саму театральну «підкладку», без якої оперета не дихає: характер, ритм, комічність і жива сцена.
«Божевільна родина» — це не просто гра з класикою Кальмана. Це спроба чесно відповісти на питання, яке театр зазвичай залишає за лаштунками: що відбувається з героями після щасливого фіналу?
І відповідь виявляється простою і складною водночас: вони залишаються людьми. Зі своїми страхами, любов’ю, ревнощами і смішними слабкостями.
І, можливо, саме тому ця вистава так чіпляє — бо вона раптом дуже впізнавана…
Раніше ми розповідали про прем’єру «Децими» в одеській Музкомедії – весела постановка з глибоким змістом.
Ще про останні прем’єри в Одесі:
Фото Дмитра Скворцова
Сімейне застілля в Березівському районі ледь не закінчилося страшною трагедією. Звичайна п’яна сварка між родичами… Read More
За інформацією синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у середу, 17 червня 2026 року,… Read More
Сьогодні вдень, 16 червня, російські війська завдали чергового удару дронами по Одеській області. Під обстріл… Read More
Одеса стала першим містом на території сучасної України, де запрацювала телефонна станція. Від 18 абонентів… Read More
Одеситам, які з якихось причин не встигнуть запастися водою, не доведеться залишатися з порожніми кранами… Read More
Після кількарічної перерви в Україні відновлюють проведення національної ресторанної премії СІЛЬ. До кінця червня ресторани,… Read More
