Статті

Сарана над Одещиною: загроза врожаю чи джерело прибутку?

Поява великих зграй сарани у різних областях України бентежить сьогодні не лише фахівців, а й пересічних громадян. Сарана над полями Одещини – не новина, але цього літа її стало більше. Причини – і в кліматі, і в екоциді, спричиненому війною. Що кажуть фахівці, чи загрожує це врожаю, чому панікувати не варто — і як деякі країни встигли перетворити навалу комах на бізнес? Розповідаємо.

Сарана була й раніше

По-перше, мова йде не про єгипетську або марокканську сарану, як писали спочатку, а про перелітну або азійську сарану. Вона зустрічалась і раніше, особливо на півдні України, зокрема і в Одеській області також. Було це ще в 2010-2011 роках, коли комахи «ставали на крило» і фермери відслідковували зграї мігруючої на сотні кілометрів сарани.

Перелітна сарана дуже полюбляє місця біля водойм. Спека останніх років значно збільшила кількість водойм (річок, озер, ставків), які пересихають, тим самим створюючи чудові умови для розмноження сарани. Значною мірою «допомагають» в цьому зменшення русла Дніпра, і Дністер, який цього року значно обмілів. І комахи залітали також з території сусідньої Молдови. Фіксували зграї сарани і над зібраними полями ріпаку, пшениці та ячменю.

Щодо їжі, сарана неперебірлива – полюбляє пшеницю, кукурудзу, очерет, дикі трави. Ця обставина теж сприяє швидкому зростанню кількості комах. Але не ласує помідорами та картоплею, бо ці овочі мають у своєму складі речовини, які для сарани є отруйними.

Головна причина нашестя – екоцид

На думку заступника голови Держпродспоживслужби України Вадима Чернявського, головна причина того, що відбувається, – війна і повʼязаний з нею екоцид проти України. Це занедбані землі поблизу лінії зіткнення, де немає можливості контролювати ситуацію і втручатись в неї. Це наслідки руйнування Каховської ГЕС, коли на ліс перетворюються великі площі колишнього водосховища. Крім того, там, де йде війна, немає птахів, які могли б знищувати сарану. Вони тікають від вибухів та обстрілів. Сарані нічого не загрожує, в неї немає природних ворогів і вона швидко розмножується.

Українська ентомологиня Вікторія Терехова у Фейсбуку нагадала, що спалахи чисельності сарани зазвичай співпадають із піковими роками 11-річних циклів сонячної активності. А цей пік якраз припадає на 2024-2025 роки цього циклу. Тому сарана була, є і буде.

Цікаво, що Пакистан поборов одну з навал сарани завдяки тому, що сільські жителі випустили з дворів своїх качок, і комах просто з’їли. В Запорізькій області розповідають, що там качки теж ловлять лише сарану і більше нічого не хочуть їсти. Їм дуже до смаку цей високобілковий продукт. У соцмережах є ролики, де з апетитом їдять сарану коти. Але при цьому треба бути впевненими, що для боротьби з комахами на полях не застосовувались хімікати і свійські чи домашні тварини, що ласують сараною, не отруяться.

Чи є загроза врожаю?

У Держпродспоживслужбі вважають, що цього року врожай не постраждав, бо основні зернові культури зібрали ще до початку нашестя сарани. Щодо наступного року, треба контролювати стан справ, можливо, з використанням дронів, що значно прискорить оцінку ситуації на великих площах. За потреби – проводити заходи швидкого реагування. Щодо хімікатів, ними не треба зловживати, бо постраждають корисні комахи, птахи та дрібні тварини. Але, на думку Вадима Чернявського, нічого критичного не відбувається і немає приводів для паніки. Природа завжди збалансовує ситуацію. І до початку вересня нашестя сарани піде на спад.

Як можна заробити на сарані?

Більше зараз говорять, звісно, про збитки від сарани. Але, як виявилось, вона може приносити також прибутки. Досвід Ізраїлю показав: враховуючи, що сарана є високобілковим продуктом, там навчились її консервувати і експортувати до країн, де сарана є звичним та улюбленим продуктом харчування.

Тому Україна, якщо мати на увазі велику вірогідність нашестя сарани і в майбутньому, може теж спробувати віднайти шляхи отримання прибутку від переробки сарани на продукти харчування чи корм для рибок.

Читайте також:

Share
Світлана Комісаренко

Світлана Комісаренко – авторка видання "Одеське життя". Журналістка з понад 30-річним досвідом. Пише про медицину, освіту й соціальні питання. Має освіту у сфері фізики та психології, членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ), лауреатка відзнаки «Золоте перо одеської журналістики».

Recent Posts

  • Новини

Вибухи в Одесі, тривоги майже цілодобово: як рятувальники працюють на Одещині під час атак

Рятувальники ДСНС Одеської області проводять до 16 годин у сховищах через повітряні тривоги, паралельно гасячи… Read More

19-12-2025 в 19:29
  • Новини

Світло повертається в Арциз: місто відновлюється після масованої атаки

Після ворожого удару по енергетичній інфраструктурі Арциз залишився без електрики майже на тиждень. Попри прогнози… Read More

19-12-2025 в 18:27
  • Новини

Наслідки нічної атаки дронів по Одесі: поселок Котовського без світла і води (фото)

В Одесі триває ліквідація наслідків нічної масованої дронової атаки, в результаті якої був пошкоджений об’єкт… Read More

19-12-2025 в 18:19
  • Реклама / Новини партнерів

Автопідбір в Одесі: як обрати авто без ризиків і зайвих витрат

Придбання автомобіля — це завжди відповідальний крок. Більшість покупців стикаються з ризиком придбати авто з… Read More

19-12-2025 в 18:09
  • Реклама / Новини партнерів

Як підібрати холодильник для сім’ї з різними потребами

Під час вибору великої техніки для сім'ї важливо враховувати об'єм, зручність розміщення продуктів і простоту… Read More

19-12-2025 в 17:48
  • Новини

Атака РФ на Одещині змінила маршрути до кордону: як дістатися до Молдови

Через обмеження руху трасою «Одеса-Рені» ускладнений доїзд до пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та… Read More

19-12-2025 в 17:24