Статті

Сарана над Одещиною: загроза врожаю чи джерело прибутку?

Поява великих зграй сарани у різних областях України бентежить сьогодні не лише фахівців, а й пересічних громадян. Сарана над полями Одещини – не новина, але цього літа її стало більше. Причини – і в кліматі, і в екоциді, спричиненому війною. Що кажуть фахівці, чи загрожує це врожаю, чому панікувати не варто — і як деякі країни встигли перетворити навалу комах на бізнес? Розповідаємо.

Сарана була й раніше

По-перше, мова йде не про єгипетську або марокканську сарану, як писали спочатку, а про перелітну або азійську сарану. Вона зустрічалась і раніше, особливо на півдні України, зокрема і в Одеській області також. Було це ще в 2010-2011 роках, коли комахи «ставали на крило» і фермери відслідковували зграї мігруючої на сотні кілометрів сарани.

Перелітна сарана дуже полюбляє місця біля водойм. Спека останніх років значно збільшила кількість водойм (річок, озер, ставків), які пересихають, тим самим створюючи чудові умови для розмноження сарани. Значною мірою «допомагають» в цьому зменшення русла Дніпра, і Дністер, який цього року значно обмілів. І комахи залітали також з території сусідньої Молдови. Фіксували зграї сарани і над зібраними полями ріпаку, пшениці та ячменю.

Щодо їжі, сарана неперебірлива – полюбляє пшеницю, кукурудзу, очерет, дикі трави. Ця обставина теж сприяє швидкому зростанню кількості комах. Але не ласує помідорами та картоплею, бо ці овочі мають у своєму складі речовини, які для сарани є отруйними.

Головна причина нашестя – екоцид

На думку заступника голови Держпродспоживслужби України Вадима Чернявського, головна причина того, що відбувається, – війна і повʼязаний з нею екоцид проти України. Це занедбані землі поблизу лінії зіткнення, де немає можливості контролювати ситуацію і втручатись в неї. Це наслідки руйнування Каховської ГЕС, коли на ліс перетворюються великі площі колишнього водосховища. Крім того, там, де йде війна, немає птахів, які могли б знищувати сарану. Вони тікають від вибухів та обстрілів. Сарані нічого не загрожує, в неї немає природних ворогів і вона швидко розмножується.

Українська ентомологиня Вікторія Терехова у Фейсбуку нагадала, що спалахи чисельності сарани зазвичай співпадають із піковими роками 11-річних циклів сонячної активності. А цей пік якраз припадає на 2024-2025 роки цього циклу. Тому сарана була, є і буде.

Цікаво, що Пакистан поборов одну з навал сарани завдяки тому, що сільські жителі випустили з дворів своїх качок, і комах просто з’їли. В Запорізькій області розповідають, що там качки теж ловлять лише сарану і більше нічого не хочуть їсти. Їм дуже до смаку цей високобілковий продукт. У соцмережах є ролики, де з апетитом їдять сарану коти. Але при цьому треба бути впевненими, що для боротьби з комахами на полях не застосовувались хімікати і свійські чи домашні тварини, що ласують сараною, не отруяться.

Чи є загроза врожаю?

У Держпродспоживслужбі вважають, що цього року врожай не постраждав, бо основні зернові культури зібрали ще до початку нашестя сарани. Щодо наступного року, треба контролювати стан справ, можливо, з використанням дронів, що значно прискорить оцінку ситуації на великих площах. За потреби – проводити заходи швидкого реагування. Щодо хімікатів, ними не треба зловживати, бо постраждають корисні комахи, птахи та дрібні тварини. Але, на думку Вадима Чернявського, нічого критичного не відбувається і немає приводів для паніки. Природа завжди збалансовує ситуацію. І до початку вересня нашестя сарани піде на спад.

Як можна заробити на сарані?

Більше зараз говорять, звісно, про збитки від сарани. Але, як виявилось, вона може приносити також прибутки. Досвід Ізраїлю показав: враховуючи, що сарана є високобілковим продуктом, там навчились її консервувати і експортувати до країн, де сарана є звичним та улюбленим продуктом харчування.

Тому Україна, якщо мати на увазі велику вірогідність нашестя сарани і в майбутньому, може теж спробувати віднайти шляхи отримання прибутку від переробки сарани на продукти харчування чи корм для рибок.

Читайте також:

Share
Світлана Комісаренко

Світлана Комісаренко – авторка видання "Одеське життя". Журналістка з понад 30-річним досвідом. Пише про медицину, освіту й соціальні питання. Має освіту у сфері фізики та психології, членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ), лауреатка відзнаки «Золоте перо одеської журналістики».

Recent Posts

  • Авторський блог

Єврейський Новий рік: навіщо хасиди їдуть до Умані та як німці врятували рабина

Єврейський Новий рік відкрив 5787-й рік за традиційним календарем. Валерій Боянжу розповідає, звідки ведуть відлік… Read More

19-09-2026 в 20:34
  • Новини Одеси

На Одещині після удару спалахнула пожежа: пошкоджені три автоцистерни

На Одещині російські війська завдали удару по території одного з підприємств. Внаслідок атаки реактивним БпЛА… Read More

19-09-2026 в 20:12
  • Статті

З батьків незаконно збирають гроші на «потреби школи»: як діяти

Батьки школярів іноді стикаються з проханнями або вимогами здавати гроші на «потреби школи» чи класу.… Read More

19-09-2026 в 19:52
  • Новини Одеси

Тепла неділя в Одесі: якою буде погода 20 вересня

У неділю, 20 вересня, в Одесі очікується мінлива хмарність та суха погода. Повітря вдень прогріється… Read More

19-09-2026 в 19:34
  • Новини Одеси

Ударили по терміналах «Нової пошти»: як тепер працюватимуть відділення в Одесі

Одесити можуть зіткнутися з новою ситуацією: відділення, депо та термінали «Нової пошти» можуть тимчасово припиняти… Read More

19-09-2026 в 18:31
  • Новини Одеси

Кордон Одещини атакують: чи будуть проблеми з проїздом до Молдови

Кордон Одеської області став однією з цілей російських атак: під удари потрапляють пункти пропуску та… Read More

19-09-2026 в 17:26