Розстріляли за проукраїнську діяльність: на честь кого в Одесі назвали провулок Олени Телiги

Олена Телiга народилася в 1906 роцi в селi Ільїнському під Москвою в родині інженера-гідротехніка i вчительки. Коли Олені виповнилося п’ять років, батьки переїхали до Петербурга, а ще за кiлька рокiв до Києва. Там Олена навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської.

У 1920 роцi її батько, який входив до складу уряду УНР, був евакуйований в Польщу, а Олена залишилася в Києві без засобів до існування і змушена була полоти городи в селах під Києвом, продавати або міняти речі, щоб придбати харчі. Через два роки вона оселилася у Чехословаччині, де навчалася на історико-філологічному факультеті Українського педагогічного інституту імені Драгоманова в Празі. Через кiлька рокiв Олена розпочала літературну діяльність, друкувалася в «Літературно-науковому вістнику», що в той час виходив у Львові під редакцією Дмитра Донцова.

З  1929 року Телiга проживала у Варшаві, де працювала в українській школі, продовжувала активну мистецьку та громадську діяльність. Після початку війни в липні 1941 року нелегально перейшла кордон і переїхала до Львова, а згодом прибула до окупованого нiмецькими фашистами Києва.

У Києві Олена Теліга очолювала Спілку українських письменників, співпрацювала з редакцією газети «Українське слово», редагувала тижневик «Літаври», увійшла до складу Української Національної Ради. Коли нiмцями було заборонено видання «Літаврів», Теліга стала iгнорувати вказівки гітлерівців. В лютому 1942 року вона була заарештована i невдовзi розстрiляна. Місце та дата загибелі поетеси невідомі, але вважається, що вона була серед тих, кого нацисти розстріляли в Бабиному Яру.

Чому перейменували вулицю Фурманова?

Дмитро Фурманов був радянським письменником, політичним діячем та революціонером, автором відомого радянського романа «Чапаєв». Під час громадянської війни він приєднався до більшовиків, служив комісаром, був призначений начальником політвідділу і навіть секретарем асоціації пролетарських письменників, тобто займався радянською пропагандою у чистому вигляді. Сьогодні одного цього достатньо, щоб прибрати його ім’я із переліку одеських топонімів.