Річниця знищення «Москви»: як це було?

Що сталося із крейсером «Москва»?

Ще 10 квітня найбільший корабель Чорноморського флоту росії знаходився в бухті Севастополя, а через три дні опинився в районі острові Зміїний. 13 квітня, ближче до вечора, його уразили дві українські ракети «Нептун». Крейсер «Москва» спалахнув і вже 14 квітня – затонув.

«Те, що до крейсера потрапили дві ракети – не означає, що всього дві були в нього випущені. Якщо брати теоретичні розрахунки, то на морську ціль такого масштабу запускають приблизно 8-12 ракет. Одна-дві потрапляють у корабель, а решта, як правило, знищується», – пояснює воєнний експерт Андрій Савченко.

Міноборони росії заявило, що на кораблі через пожежу здетонував боєприпас, але причину займання не уточнювало. За даними відомства, «Москва» отримала серйозні ушкодження, але екіпаж був «цілком евакуйований». За даними ж українських прикордонників, російські моряки не змогли евакуюватися з корабля через шторм.

ЗМІ повідомляли: на крейсері могли загинути щонайменше 40 людей, а 100 – отримати поранення. Однак за версією МО РФ, при пожежі загинув лише один військовий, а ще 27 – зникли безвісти. Точні цифри втрат росіян, на жаль, невідомі.

Який вигляд мав «російський військовий корабель»?

Гвардійський ракетний крейсер «Москва» входив до складу 30-ї дивізії надводних кораблів і був флагманом Чорноморського флоту росії. Саме він брав участь в атаці на острів Зміїний, запропонував українським прикордонникам здатися та отримав відповідь «Руській воєнний корабель, йди на ***».

«Москва» мала прикривати висадку повітряно-морського десанту на узбережжі Одеської області, а також захищала Кримський півострів від ймовірного удару авіації України. Але, на думку воєнного експерта Андрія Савченка, крейсер був оснащений застарілим озброєнням, всупереч легенді про силу морського флоту росії.

«Колись крейсери намагалися списати з флоту. У результаті там замінили силові установки, дещо відремонтували, але сучасних засобів ППО на ньому не з’явилося. Він був оснащений протиповітряним комплексом С-300, який вражає цілі на відстані 40 км, а також системою «Оса» – ракетами малої дальності. Також він мав зенітні гармати, які могли вражати крилаті ракети. Але і «Оса», і С-300 – це минуле століття. Інші кораблі свого флоту росія переозброїла новішими С-400, а цей залишився зі старими комплексами та застарілим радіолокаційним обладнанням», – пояснює Андрій Савченко.

Що таке «Нептун»?

Протикорабельний ракетний комплекс «Нептун» був розроблений нещодавно і надійшов на озброєння ЗСУ незадовго до війни. До 24 лютого в Україні налічувалося лише два подібні дивізіони.

В основу «Нептуна» лягла радянська ракета Х-35, проте українські конструктори осучаснили розробку: ракета збільшила дальність польоту до 250-280 км, а систему її наведення було вдосконалено.

 «Ракети «Нептуна» летять не по прямій. Вони змінюють висоту та маршрут польоту, тобто кожна ракета виходить до цілі різними шляхами. Їх дуже важко не просто вразити, а й виявити», – каже військовий експерт.

Як потопили «Москву»? Версії різняться

Деталі про потоплення крейсера «Москви» військове командування не розкривало, однак у ЗМІ відразу з’явилося кілька версій про те, як Україні вдалося ліквідувати флагман Чорноморського флоту росії. За однією з версій, дані про крейсер нам могли передати західні союзники. За іншою, вразити корабель допоміг щасливий випадок: туман, шторм і те, що корабель заплив надто близько до берега через впевненість росіян у непотоплюваності крейсера. На думку Андрія Савченка, вірна лише перша версія подій.

«Казали, що нам допомогла погода, хвилі великої висоти. Нічого подібного. Це була спланована військова операція – за «Москвою» спостерігали. Ми постійно отримували інформацію про неї від США. Американська розвідка передала нам точні координати, і «Нептуни» здійснили залп, коли корабель потрапив у зону поразки наших комплексів. Оскільки озброєння на крейсері було минулого століття, а український «Нептун» – навпаки, нова розробка, нам вдалося подолати російське ППО», – вважає воєнний експерт.

Що дала ліквідація «Москви»?

Після знищення крейсера «Москви» ворог відвів весь свій корабельний склад на відстань понад 280 км від місць можливого розміщення «Нептунів». А ще за кілька місяців Україна почала отримувати «Гарпуни» – протикорабельні комплекси НАТО.

«Наша берегова оборона посилилася, а росія остаточно відмовилася від проведення повітряно-десантної операції. Ми це побачили через те, що Севастопольська бригада морської піхоти почала гинути на фронті вже на Донеччині», – пояснює Андрій Савченко.

Що було б, якби крейсер не потонув?

На думку військового експерта, росія не змогла б висадити десант на Одещині, навіть якби «Москва» залишилася на плаву. Крейсер міг допомагати російському угрупованню з моря, але сухопутний коридор для військ росії був закритий, оскільки ворога вдалося зупинити в районі Вознесенська Миколаївської області.

«Десант, який висадиться на берег, зможе самостійно воювати максимум добу-три. Йому необхідно подавати боєприпаси та техніку. Тому мета таких операцій – не лише захопити плацдарм на березі, а й сухопутним коридором вийти на цей же рубіж. Десант міг висадитися тільки в тому випадку, якби війська росії дійшли до Одеси. Ми їм цього зробити не дали», – каже воєнний експерт.

За словами Андрія Савченка, навіть без висадки десанту росія могла б використати крейсер для ракетних ударів по Україні, оскільки на «Москві» було дві пускові установки по 8 ракет. Існування флагмана так само загрожувало Одеському узбережжю артобстрілами: артилерійські гармати на кораблі стріляли на дальність до 30 км.

Однак зараз це вже неможливо, тому що «руській воєнний корабель» було потоплено силами наших захисників. Ба більше, Україні вже вдалося знищити 18 кораблів і катерів росії, не маючи свого розвиненого військово-морського флоту.