Ракетний удар в одеський «Тірас»: оповідання дівчини, яка дивом вижила

– Велике дякую за «порятунок» російськомовної українки! Порятунок від щастя, спокою, благополуччя… І моєї квартири. Дякую, що я дивом вибралася звідти (з будинку в житловому комплексі «Тірас», Ольга жила на 4-му поверсі – прим. ред.).

Можливо моя історія навчить тих, хто ігнорує тривогу. Якщо у вашому будинку є паркінг, спустіться туди! Не думайте, що правило двох стінок обов’язково допоможе у вашому випадку. Якщо ракета летить у ваш будинок та вибухає там, це правило більше не працює.

Нас уберіг випадок. Велике везіння. Зазвичай ми ховалися у коридорі або у ванній кімнаті. На цей раз я варила яйця на Великдень і була на кухні, а мій хлопець у кімнаті. Обидва біля вікон. Коли стався вибух, я впала на підлогу і побачила, що мого коридору більше немає. Моє взуття валяється в груді каміння, шафа зламана, а в двері в туалет розбито скло шматками каміння.

Лежачи на підлозі, я молилася, щоб не померти в муках. Я записала голосове близьким людям і повідомила, де моя квартира, якщо нас завалить.

Коли ми побачили пожежу в тамбурі, ми зрозуміли, що виходи два: стрибати у вікно або лізти через дірку над дверима у тамбур і молитися, щоб там був прохід на сходовий майданчик. Він був. Сусідні квартири горіли, скрізь був дим. Ми витягли собаку і два маленькі рюкзаки. Квартиру поруч із нами завалило вище за двері, там не було виходу. Інші квартири палали та сипалися. Ми повзли босоніж по груді каміння, завали були майже до стелі. Нас врятувало лише диво.

Ще по темі: Ракетний удар по Одесі: як виглядає одна з квартир після обстрілу (відео)

– Чи є у вас травми чи поранення?

– Поранень і травм, дякувати Богу, немає. Тільки ноги порізала об завали, я була босоніж без шкарпеток, а хлопець у теплих шкарпетках, тому йому пощастило трохи більше у цьому плані.

– Міська влада вам пропонувала якусь допомогу?

– Що буде з нашою квартирою далі – незрозуміло. Ця квартира наших родичів зі США, ми кілька років орендували її і тільки збиралися викупити. Ні міськрада, ні держава поки що допомогу не пропонували. А там буде видно…

– Чи повернетеся ви з хлопцем у “Тірас”?

– Повернімося точно! Ну, а зараз просто моторошно навіть бачити цей будинок. Можливо, за тиждень. Але я люблю його дуже і зовсім їхати з нього не хочу, це вирішила для себе. А коли відбудують, викупимо нашу квартиру і житимемо там, сумую за нею дуже.

– Як ви почуваєтеся зараз?

– Зараз уже краще, заспокоїлися. Перші два дні було пекло, як зомбі ходили.

Але зараз під час тривоги дуже нервуюсь, ми ще в приватному будинку знаходимося і тут ховатися ніде. З хлопцем і собакою один від одного не відходимо, боїмося розділитися…

Ми, якщо чесно, самі не усвідомили до кінця, що сталося… Просто це така вдача, якщо в такій ситуації взагалі може йтися про удачу…

Читайте також: Лера, Кіра та Людмила: в Одесі попрощалися із загиблою від російського ракетного удару сім’єю (фото)

Фото надані Ольгою Крупіною