Штукатурка: особливості

Застосування штукатурки

Штукатурка до свого складу включає: цементну основу та додавання гіпсу, глини та інших сполучних матеріалів. Від поверхні для якої застосовуються штукатурні маси та поділяють на стінову та стельові.

Призначення штукатурки:

• Нанесення шару суміші для вирівнювання поверхні, усунення западин, перепадів, нерівностей.
• Захистна функція внутрішніх матеріалів (конструкції стін із цегли). Запобігає попаданню вологи, не дає процесу руйнування основної конструкції.
• Усунення дефектів, виправлення тріщин у процесі експлуатації та усадки будівель.
• Завершальна обробка. При обробних роботах застосовуються звичайна штукатурка або декоративні суміші, які після фарбуються.

Різновиди штукатурки

Різновид штукатурки залежить від сполучного матеріалу та наповнювача всередині. За своїм призначенням штукатурка буває:

• Звичайна. Штукатурки, які використовуються на початковому та завершальному етапі ведення робіт. На початковому етапі створюється і наноситься перший шар, а на завершальному етапі для покращення якості до поверхні.
• Спеціальна. Готові штукатурні суміші у відрах та мішках, які у своєму складі мають ізоляційні властивості (гідроізоляція, теплоізоляція, звукоізоляція та ін.).
• Декоративна. Оздоблювальна суміш, яка застосовується для створення нового дизайну та інтер’єру стель і стін.

Штукатурка ділиться ще за своїми технічними властивостями.

Особливості застосування штукатурки

Попередньо, перед застосуванням штукатурки у відрах чи мішках необхідно вивчити інструкцію із застосування або проконсультуватися у фахівців. Штукатурний розчин може наноситися як вручну, так і із застосуванням машини. Нанесений невеликий шар суміші впливає на оброблювану поверхню. Для проведення штукатурних робіт необхідно:

• підготувати поверхню, прибрати пил, залишки шпалер, фарбу, плями;
• великі щілини попередньо замазати цементним розчином;
• перед нанесенням шару штукатурки проґрунтувати поверхню.