Одеський провулок Ушинського… О, яка ж тут тиша!.. Здається, він наче трохи загубився, бо ж поруч — вулиці гучні, жваві. Одна Торгова, де він закінчується, чого варта, не кажучи вже про Старопортофранківську, що зовсім поруч! А цей провулок-крихітка наче сховався.
Так, провулок Ушинського — маленький, усього один квартал в 130 метрів довжиною. Починається від трохи таємничого проїзду без назви, закінчується Торговою. Назву отримав на честь педагога Костянтина Ушинського, який помер проїздом в Одесі у 1870-му році…
Затишний, без новобудов і крамниць. А навіщо провулку крамниці, якщо два кроки — і ти на Торговій з її магазинами та Новим ринком?..
Тихий, зі своїми прикрасами у вигляді квітучих вуличних ваз (старі шини). Та що там ці квіти, якщо чи не кожний фасад та старовинні ворота прикрашені плющем та диким виноградом.
А ще тут є загадкові дворики-протяги, прохідні, що виведуть вас на Новосельського. От тільки всі ворота зараз на кодових замках з обох сторін — не пройдеш.
Про провулок Ушинського кажуть, що він — справжнє котяче царство. А ми лише двох котиків побачили. Мабуть, пухнастики сидять собі у своїх двориках, воно ж якось зручніше…
Графіті на старих стінах: не так, щоб прикраса, а таке собі осучаснення. Бо ж провулок старий, будинки теж багато чого в житті надивились.
Ну і, звісно, треба подивитися на дорожнє покриття: історія одеського мощення — перед вами, так і проглядає «скрізь» асфальт. Ще один яскравий приклад суто одеського колориту.
Ще про провулок кажуть, що він якийсь малопомітний. Ну то й що? Все одно зумів знятися в кількох фільмах «за Одесу-маму».
Тож, виявляється, його таки помітили, хоча, нагадаю, вас у провулку Ушинського не покидає враження, що він таки ховається…
Між тим, про колорит — не просто так. Тут відчуваються всі ознаки старого міста: зазирнеш через решітку воріт у старий дворик — побачиш відомі одеські мансарди, той же дикий виноград, старі споруди, сарайчики, де колись зберігалося вугілля…
Провулок Ушинського — це минуле, яке зазирнуло в сучасність. Що ж до старих сараїв, то, нагадаємо, у 2020-му один з них обвалився. Мова йде не про якусь дерев’яну прибудову, а про справжній кам’яний сарай, які, до речі, в старих одеських домах іноді перетворювалися на квартири…
Чому це я згадала про обвал 2020 року в провулку Ушинського? Та все просто. Я ж кажу, що час тут немов зупинився. Бо ж той довоєнний обвал виглядає так, ніби стався учора…
Читайте також: Одеський провулок Топольського: багатоіменний, загадковий, різноликий
Фото авторки
Сьогодні, 27 лютого, у Чорноморську відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки полеглому захиснику України Станіславу Кіпотю.… Read More
Сучасна квартира в Києві вже важко уявляється зі старими дерев’яними рамами. Місто живе активним ритмом,… Read More
В Одеській області виставили на приватизацію державне підприємство – Саратський виноробний завод. Об’єкт продають через… Read More
Одеса готується до фіксації нового, неймовірно милого та водночас надихаючого спортивного досягнення. 4-річний Давид Дулогло… Read More
У Буджацькій громаді на півдні Одещини жінки з різним життєвим досвідом і національним корінням зберігають… Read More
Покупка двоколісного транспорту — це завжди початок нової цікавої та захопливої історії. Проте, щоб перші… Read More
View Comments
Сам об"єкт, та його опис викликали в мене примари тих непередаванних відчуттів, коли вперше прочитав "Час великих сподівань" Паустовського.