Одеський провулок Ушинського… О, яка ж тут тиша!.. Здається, він наче трохи загубився, бо ж поруч — вулиці гучні, жваві. Одна Торгова, де він закінчується, чого варта, не кажучи вже про Старопортофранківську, що зовсім поруч! А цей провулок-крихітка наче сховався.
Так, провулок Ушинського — маленький, усього один квартал в 130 метрів довжиною. Починається від трохи таємничого проїзду без назви, закінчується Торговою. Назву отримав на честь педагога Костянтина Ушинського, який помер проїздом в Одесі у 1870-му році…
Затишний, без новобудов і крамниць. А навіщо провулку крамниці, якщо два кроки — і ти на Торговій з її магазинами та Новим ринком?..
Тихий, зі своїми прикрасами у вигляді квітучих вуличних ваз (старі шини). Та що там ці квіти, якщо чи не кожний фасад та старовинні ворота прикрашені плющем та диким виноградом.
А ще тут є загадкові дворики-протяги, прохідні, що виведуть вас на Новосельського. От тільки всі ворота зараз на кодових замках з обох сторін — не пройдеш.
Про провулок Ушинського кажуть, що він — справжнє котяче царство. А ми лише двох котиків побачили. Мабуть, пухнастики сидять собі у своїх двориках, воно ж якось зручніше…
Графіті на старих стінах: не так, щоб прикраса, а таке собі осучаснення. Бо ж провулок старий, будинки теж багато чого в житті надивились.
Ну і, звісно, треба подивитися на дорожнє покриття: історія одеського мощення — перед вами, так і проглядає «скрізь» асфальт. Ще один яскравий приклад суто одеського колориту.
Ще про провулок кажуть, що він якийсь малопомітний. Ну то й що? Все одно зумів знятися в кількох фільмах «за Одесу-маму».
Тож, виявляється, його таки помітили, хоча, нагадаю, вас у провулку Ушинського не покидає враження, що він таки ховається…
Між тим, про колорит — не просто так. Тут відчуваються всі ознаки старого міста: зазирнеш через решітку воріт у старий дворик — побачиш відомі одеські мансарди, той же дикий виноград, старі споруди, сарайчики, де колись зберігалося вугілля…
Провулок Ушинського — це минуле, яке зазирнуло в сучасність. Що ж до старих сараїв, то, нагадаємо, у 2020-му один з них обвалився. Мова йде не про якусь дерев’яну прибудову, а про справжній кам’яний сарай, які, до речі, в старих одеських домах іноді перетворювалися на квартири…
Чому це я згадала про обвал 2020 року в провулку Ушинського? Та все просто. Я ж кажу, що час тут немов зупинився. Бо ж той довоєнний обвал виглядає так, ніби стався учора…
Читайте також: Одеський провулок Топольського: багатоіменний, загадковий, різноликий
Фото авторки
За інформацією Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у четвер, 19 вересня 2024 року, в… Читати далі
Кандидат геологічних наук Сергій Кадурін не виключає, що в Україні може статися сильний землетрус, який… Читати далі
В Одесі школярі, чиї батьки загинули, захищаючи Україну від російських окупантів, щороку отримуватимуть від міста… Читати далі
Хвиля дерусифікації, що захлеснула Одесу, дісталася і до знаменитого Книжкового ринку (він же – Книжка).… Читати далі
Одеська міська рада у ході сесії, що відбулася сьогодні, 18 вересня 2024 року, виділила понад… Читати далі
Сьогодні, 18 вересня 2024 року, на черговій сесії Одеської міськради ухвалили рішення щодо ремонту злощасного… Читати далі
Переглянути коментарі
Сам об"єкт, та його опис викликали в мене примари тих непередаванних відчуттів, коли вперше прочитав "Час великих сподівань" Паустовського.