Пошуковики, рятувальники й терапевти: як собаки нас рятують та лікують

У співпраці с ДСНС

Створено «Страж» у 2020 році. І сьогодні він вважається одним із найкращих центрів службового собаківництва. Його команда уклала меморандум із ГУ ДСНС в Одеській області. Активно співпрацює з рятувальниками, проводить на їх базі спільні тренінги.

– Два роки поспіль нашу команду запрошують для проведення тренувань до Німеччини, Іспанії, Туреччини, Словаччини, – розповів головний дресирувальник Центру В’ячеслав Ковальчук. – Ми в різні напрямки прагнемо розвиватися: спорт, пошук, терапія, охорона та захист, пошук вибухових речовин та зброї. Їх собаки повинні по запаху знаходити. Таким же чином, використовують собак і для пошуку контрабандних цигарок, наркотиків. Існують «страшні історії» про те, як, нанюхавшись «дурі», тварини повільно вмирають. Але, насправді, наркотиків їм ніхто не дає, запевняє В’ячеслав. Використовують замінники запаху.

Сьогодні найбільшу увагу в Центрі приділяють тренінгу рятувальників -пошуковиків. Активно розвивати цей напрямок тут почали з приходом в «Страж»  кінолога-інструктора Дарини Титаренко. Раніше вона була волонтером Павлоградського пошукового загону «Антаріс». Потім вступила до кінологічного відділення Одеського аграрного університету та переїхала до Одеси.

– Ми не тільки собак тренуємо. Їх власники – волонтери-рятувальники. Ми їх навчаємо правильно взаємодіяти зі своїм собакою. Власник може допрацювати там, де не допрацював собака, – зауважує Дарина. – В реальних умовах – наприклад, там, де завал – ми самі розгрібаємо каміння, як і ДСНС. Не просто – пустили собаку та стоїмо й дивимося.

Тренування на руїнах та в «заброшках»

-Тренування собак-пошуковиків повинно проходити в різних локаціях, – пояснює В’ячеслав. – Якщо собака працює тільки в одному місці, то він не буде працювати в інших. До того ж, і статистів різних беремо.

На цей раз команда Центра виїхала на територію занедбаного диспансеру, де сьогодні влаштувався пейнтбольний клуб. Тут – велика дика зелена зона, чагарники, напівзруйновані корпуси та справжні руїни, покришки та барабани від кабелю. Тобто – тренуватися пошуковики будуть на реальних завалах.

Шукають людину собаки з її легеневого дихання. Повинні знайти її навіть, якщо вона знаходиться під землею на глибині двох-трьох метрів, на верхніх поверхах зруйнованих будівель, під плитами.

При дресируванні пошуковиків, дуже важливе їх позитивне заохочення. Тому тренування перетворюється на веселу гру: людина ховається, а собака повинен її знайти.

«Зниклих» активно шукали в руїнах, заброшках і навіть під барабанами.

Знайшовши, собаки гучно гавкали, поки не підходили їхні господарі. А знайдені завжди хвалили собак, давали їм іграшки.

Читайте також: Собаки-рятувальники в Одесі: де їх навчають та як приєднатися зі своїм улюбленцем

Про професіоналів, пенсіонерів та учнів

Один із найкращих пошукачів у команді – спанієль Рей. Має міжнародну сертифікацію. Дуже багато працював на «прильотах» – адже раніше мешкав у Харкові. Зараз разом зі своїм господарем Ігорем Рей приїхав до Одеси та приєднався до команди Центру.

Малинуа Хоку 15 місяців. Але, незважаючи на «підлітковий» вік, він активно бере участь у пошуковій роботі. На пошук рветься із невгамовною енергією – дуже любить грати. А ще – сидячи на задніх лапах, зображує «зайчика», «танцює вальс» і, високо піднімаючи лапи, мало не гарцює поряд зі своєю господинею Дариною.

Німецькій вівчарці Матильді більше 10 років. Раніш вона служила в ДСНС. Її на пенсію вже відправляли. Але «Страж» забрав собаку до себе, й вона працює тут досі. В Центрі Матильду намагаються підтримувати. Водять, як й інших плавати на море та на фітнес. А, взагалі, в сьогоднішніх реаліях є собаки, що працюють й в 11-12 років. Війна не дає нікому війти на пенсію.

Восьмимісячний лабрадор Річі ще тільки тренується. Цуценя знає, що зараз шукатиме, й дуже цьому радий.

– Взагалі, ми його для сім’ї брали, для маленької дитини, – розповідає господиня Річі Крістіна. – Дружба з собакою виховує у доньки відповідальність. І вони з Річі – великі друзі. А коли в Центрі нам сказали, що він має потенціал пошуковика, ми вирішили спробувати. Хоч якось можемо допомогти в сьогоднішній ситуації.

Чотирилапі терапевти

-Всі наші собаки – дуже добрі, – запевняє Дарина. – І крім того, що вони пошуковики, вони ще й терапевти. Ми співпрацюємо із центрами адаптації дітей із ДЦП. Терапевтами тут «працюють» вівчарка Матильда, лабрадор Фалві та хаски Балто. В цьому разі «професійний відбір» дуже жорсткий. Адже такі діти часто не знають, як правильно себе вести із собакою. Можуть злякатися та її вдарити. А собака має дуже спокійно ставитися до цього.

Працює «Страж» і з військовим госпіталем. До поранених із сеансом каністерапії приїжджає малинуа Хоку.

– Це їм дуже допомагає, розряджає, – впевнена Дарина – коли вони лежать у палатах, а до них заходить веселий собачка. Військові собак люблять. Адже в них на службі собаки є. Й, нерідко, саме малинуа.

Приходять до Центру й військові, які працювали з собаками на перших лініях оборони.

– Після вибухів тварини відчували стрес та боялися працювати, – зазначає дівчина. – У нас їх «розгойдували» заново. Але успіх залежить від стійкості психіки собаки. Ми були на завалах, коли поряд ще горіло. Й собака має пройти це все спокійно.

Читайте також: В Одесі попрощалися із собакою Кетті, яку вбила російська ракета (фото, відео)

Коли навкруги вогонь та гар

На «прильоти» команда Центру виїжджала двічі. Вперше – на Дачу Ковалевського.

– Ми якраз приїхали, як трапився другий «приліт», – згадує Дарина. – ДСНС нас викликала. Й ми були першими та єдиними кінологами, яких допустили на цей завал. Собаки ДСНС не встигли доїхати. Горів газ, сморід сильний був. Ще горіла будівля. Її гасили – вода по коліно. Коли зайшли до розбитого приміщення, нам сказали надіти протигази. Але ми цього не зробили – адже наші собаки працюють без протигазів. Вони ж внюхуються спеціально – шукають. Ми заходили разом із собаками в цей гар. Відчували, коли вже тяжко їм, – тоді виходили.

Працювали тоді по черзі німецька вівчарка Матильда, спанієль Рей, малинуа Хоку та Мірра – спочатку одна пара, потім – інша. Кожен собака перевіряв за іншим ще раз. Оглядали, де могли бути люди й самі кінологи.

– Працювати було треба дуже обережно – все було максимально зруйновано. На другому поверсі перевіряли все крок за кроком – я не відпускала собаку у вільний пошук. ДСНС нас супроводжувала – попереджала, де не можна стояти, можна провалитися. Хоча в меморандумі про співпрацю прописано, що ніхто не несе відповідальності за наше життя. Тоді нікого не знайшли під завалами. Всіх вивезла ще перша «швидка». То була дуже складна робота. Все наше спорядження було максимально вбите. «Полетіли» й черевики собак – необхідні, щоб вони лапи на завалах собі не пошкодили.

Другий «приліт», на якому працювала команда Центру – «замок Гаррі Поттера» Одеської юридичної академії на 8 станції Великого Фонтану.

– Там працювати було легше, – зазначає Дарина. – Вогню не було. Й працювали не лише ми – були ще інші кінологи, кінологи ДСНС. Перевіряли один за одним. Ми знайшли лише загиблого – дали приблизну позначку, за своїми припущеннями.

На допомогу – з рятівним колом

Є в Центрі й собаки-рятувальники на воді. Тренує їх інструктор-кінолог з порятунку на воді Анастасія Фалюта. Працює вона з малинуа Ханою та лабрадором Фалві.

-На жаль, в Україні цей напрямок не розвинений, – зазначає Анастасія. – Незважаючи на те, що у нас – море, багато річок, озер, водойм. В Європі ж загони таких рятувальників є у багатьох країнах. Вони несуть службу на громадських пляжах.

Сьогодні міжнародну атестацію собаки-рятувальника можна провести лише за кордоном. Такі тварини мають бути дуже сміливі, добре вміти плавати й, до того ж, дуже доброзичливі та слухняні.

– Ми вчимо їх плавати у спеціальних жилетах, – розповідає Анастасія. – Коли на тренуванні я командую «Берег!», то хапаюся за жилет собаки, і таким чином, можу витягнути, тримаючись за неї, людину. Плавають вони швидше, ніж ми. Собака може, наприклад, поплисти з рятівним колом і за це коло людину витягти. Можна відправити його на допомогу, коли когось відносить на надувних матрацах, човнах. Собака захопить його та просто потягне до берега або до човна рятувальника.

Анастасія має договір з ДСНС. І разом вони домагаються, щоб, можливо, наступного року був створений загін порятунку на воді, який чергував би на пляжах. А поки собак на узбережжі вона лише тренує – к задоволенню відпочиваючих.

– Вони імітують, що тонуть, й собаки просто катають їх на воді, – посміхається дівчина.

Гарні, розумні, віддані, собаки не залишають нас у скрутні часи, готові йти на подвиги заради своїх господарів. Хотілося б, щоб і люди були гідні своїх давніх чотирилапих партнерів.