Вулиця Петра Лещенка знаходиться в Хаджибейському районі Одеси і розташована між вулицями Крайньою та Ангарською. Колишня назва - вулиця Комінтерну. Своєю назвою вулиця зобов'язана естрадному співаку, виконавцю народних та характерних пісень та танців, Петру Лещенку, життя та творчий шлях якого були пов'язані з Одесою.
Петро Лещенко народився 2 червня 1898 року в селі Ісаєво Херсонської губернії. Нині це Березівський район Одеської області. Його мати не була заміжня, і в графі «батько» у свідоцтві про народження хлопчика було записано «незаконнонароджений». Після його народження мати переїхала до Кишинева. З дитинства хлопчик виявив музичні здібності, співав у церковному хорі та вивчав теорію музики у митрополичій капелі.
Під час Першої світової війни Лещенко навчався у Кишинівській школі прапорщиків, закінчив Київську піхотну школу, служив у діючій армії. В одному з боїв він був поранений, і доки лікувався у кишинівському шпиталі, Бессарабія відійшла до Румунії. Так Лещенко вимушено виявився румунським підданим.
Після війни Петро Лещенко працював псаломщиком у церкві, помічником регента і навіть співав у Кишинівській опері. Крім того, він виступав із танцювальними номерами у кінотеатрах та кафе Кишинева, закінчив паризьку балетну школу.
У 1926 році друзі-поляки запропонували Лещенку поїхати на гастролі зі своєю пісенно-танцювальною програмою. Лещенко кілька років гастролював країнами Європи та Близького Сходу, і хоча йому було вже за тридцять, ця поїздка зробила його всесвітньо відомим.
Для Лещенка стали писати шлягери найвідоміші естрадні композитори того часу Оскар Строк і Марк Мар’яновський, а грамплатівки з його записами розходилися по світу величезними тиражами. Вони навіть перевершували за популярністю записи Шаляпіна. А ось на радянську територію його платівки ввозити було заборонено і вони потрапляли туди лише контрабандою. Там його вважали «ресторанним співаком» та «виконавцем дурних пісеньок».
У 1942 році співак отримав дозвіл приїхати на гастролі до Одеси. Петро Лещенко виконував популярні пісні, романси, танго, фокстроти, куплети. У його репертуарі були також українські народні пісні “Комарик” та “Карії очі”.
Після війни Лещенко жив у Румунії і виступав у театрі естради. 1951 року просто в антракті концерту його заарештували румунські органи держбезпеки за виступ на окупованій території під час війни. Петра Лещенка було засуджено та засуджено до примусових робіт на будівництві Дунайського каналу. Він помер у бухарестській тюремній лікарні від виразки шлунка 16 липня 1954 року.
Читайте також:
Сьогодні вдень, 7 липня, на пляжі у Фонтанці під Одесою легковий автомобіль без водія, скатившись… Читати далі
За даними НЕК «Укренерго» завтра, у понеділок, 8 липня 2024 року, в Одесі та Одеській… Читати далі
Про мешканців рибальського села Лиманське Ренійської громади не перестають розповідати історії, що ті настільки суворі,… Читати далі
На розі вулиць Польської та Жуковського (поки що вуличний покажчик – з такою назвою, хоча… Читати далі
Від початку повномасштабної війни в Україні набули неабиякої популярності телеграм-канали, які неофіційно сповіщають про повітряну… Читати далі
Унікальну зброю для ППО створюють розробники застосунка «єППО» від одеської групи «Технарі». У них в… Читати далі