Статті

Перший у світі дзвінок з мобільного телефону здійснив вихідець з України

Виявляється, до появи знайомих нам мобільних телефонів українці мають пряме відношення. Хоча перший дзвінок із «мобілки» і був здійснений в Америці. Про те, як з'явився телефон, який можна носити із собою, розповідає читачам «Одеського Життя» у своєму авторському блозі Валерій Боянжу.

Мобільний зв’язок у СРСР

1973 рік. Автор цих рядків – студент 2-го курсу Одеського електротехнічного інституту зв’язку ім. Попова. Саме тоді на лекції з багатоканального електрозв’язку наш викладач буквально шокував нас, продемонструвавши і пустивши по партах десь правдами і неправдами здобутий 10-сантиметровий шматок оптоволоконного кабелю. Це щось неймовірне! Невже таке можливо?! – ми наче марсіанина побачили! Пам’ятається, у той же період нам із гордістю розповідали про те, що мобільний зв’язок у нас теж є! Це «Алтай» – радянська аналогова система автоматичного мобільного телефонного зв’язку з виходом на ГТС – міську телефонну мережу.

Так, підтверджую, була у нас така «мобілка», але не носима, а возима: її монтували на автомобілі, як кажуть, «кому належить». Це були машини КДБ, МВС, обкому КПРС, можливо, ще якихось «органів».

Що пам’ятаю особисто, так це поїздку на початку 80-х у ролі інженера нашої РВБ (ремонтно-виїзної бригади) на УАЗі-«буханці» Херсонського облУМВС у одне із сіл Цюрупинського (нині Олешківського) району для монтажу їхнього відомчого мікроретранслятора.

Антонівського мосту (нині зруйнованого окупантами) тоді ще не було, їхали через греблю Каховської ГЕС (нині зруйнованої окупантами), і З ДОРОГИ я (із виглядом під парасолькою!) за допомогою «Алтаю» в цій «буханці» зателефонував додому своїй дружині, чим її дуже здивував. Так ось, приймально-передавач цієї «мобілки» важив близько 10 кг, приблизно стільки ж – пульт керування, ну і блок живлення – близько 5 кг.

До чого ці «розповіді старого зайця»? А до того, що в тому ж 1973 році, тією ж весною, а точніше 3 квітня, Мартін Купер – американський інженер і фізик, здійснив перший у світі дзвінок по справжньому мобільному телефону.

Читайте також: Як електрика з морських суден рятувала Одесу півстоліття тому

Народження «мобілки»

Апарат важив «всього» 1,15 кг і мав розміри 22,5х12,5х3,75 см. Складався з 2000 деталей. Заряду вистачало «аж» на 20 хвилин розмови. Чим нам, окрім іншого, цікавий цей Купер? Народився у 1928 році в Чикаго в сім’ї єврейських емігрантів із СРСР, які раніше мешкали в УКРАЇНІ, неподалік Києва. Наша людина!

У 1950 році він закінчив Іллінойський технологічний інститут, відслужив у ВМС США офіцером на підводному човні. А у 1954 році почав працювати в компанії Motorola. Що цікаво, займаючись удосконаленням автомобільної радіотелефонної мережі, Купер висловив ідею, що розмір мобільного телефону потрібно зменшити до такого, щоб люди могли носити його в руці.

«Якщо довго мучитися – щось вийде»: 3 квітня 1973 року Купер з вулиці зателефонував конкуренту – у конструкторський відділ компанії Bell Laboratories. «Вгадай, звідки я дзвоню? – почув у слухавці голос Мартіна керівник дослідницького відділу Джоел Енгель. – Я дзвоню тобі з справжнього стільникового телефону».

Річард Френкель, керівник відділу системних розробок Bell Laboratories, роки потому сказав: «Це був справжній тріумф. На той момент ми використовували у машинах 14-кілограмові телефони. Їхня здатність вмістити все необхідне в 1 кг була великим проривом».

Перший комерційний стільниковий телефон з’явився на ринку лише через 10 років, у 1983 році. Він важив трохи менше свого «предка» – 800 грамів і продавався за 3500 доларів.

Після виходу з Motorola Мартін Купер заснував свою телефонну компанію і незабаром розбагатів, а у 1986 році разом із партнерами продав її за 23 мільйони доларів. Це вам не Трамп, який нажився на перепродажі нерухомості!

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса

Share
Валерий Боянжу

В 1996 году с появлением в Херсоне частной и честной газеты "Гривна" ушел в журналистику. Редактор, шеф-редактор, Заслуженный журналист Украины (2007 год). 26 лет работал без отпуска, за этот период ни один номер газеты не вышел без моих материалов. 24 февраля 2022 года в вынужденный отпуск меня отправили убившие газету оккупанты. Длился он год. С начала 2023 года в Одессе я первый раз в жизни стал ВПЛ и второй раз в жизни - журналистом. Газеты "Одесская жизнь" и "На пенсии" меня подогрели, обобрали ( ой,нет, простите: подобрали, обогрели), а если без шуток - то просто реанимировали, вернув мне СЧАСТЬЕ общения с читательской аудиторией. Но домой так хочу - слов нет, чтобы передать.

Recent Posts

  • Новини

Підрив земснаряда на Дунаї: судно планують підняти і повернути в стрій

Адміністрація морських портів України планує підняти і відновити земснаряд, який 23 липня підірвався на міні… Read More

25-08-2025 в 08:31
  • Новини

Температура морської води в Одесі 25 серпня: чи можна купатися

Незважаючи на прохолодні ночі, море біля одеських берегів продовжує зберігати приємне тепло: температура води залишається… Read More

25-08-2025 в 07:27
  • Новини

В центрі Одесі знесуть старовинний будинок на вулиці Новосельського

Постраждалий від російських обстрілів житловий будинок на вулиці Новосельського, 16 визнано таким, що не підлягає… Read More

25-08-2025 в 07:11
  • Новини

На Одещині попрощалися із загиблим захисником Василем Мірчею

Саф’янівська громада отримала сумну звістку — на фронті загинув її земляк, мешканець села Озерне Василь… Read More

25-08-2025 в 06:51
  • Новини

У понеділок можливі магнітні збурення: як захистити здоров’я

У понеділок, 25 серпня, очікуються магнітні бурі середньої сили, які можуть викликати головний біль, слабкість… Read More

25-08-2025 в 05:43
  • Статті

Наші герої та будинок на лікарняному: сім миттєвостей одеського тижня

Передостанній тиждень серпня: спека, очікування дощику, веселка, що з'явилась без дощу… Тут ― фестиваль, а… Read More

24-08-2025 в 22:23