Перейменування одеських вулиць: ким був Борис Лятошинський?

Юрист та композитор

Борис Лятошинський був родом із Житомира, де народився 3 січня 1895 року. Грати на скрипці Лятошинський навчився в гімназії, а уроки фортепіано давала йому мати. Приблизно водночас розкрився і талант майбутнього композитора — він написав для фортепіано мазурку, вальс та квартет.

Після гімназії Лятошинський вступив на юридичний факультет Київського університету, але водночас готувався до вступу до нещодавно відкритої консерваторії. Проте навчання в університеті Лятошинський не покинув, а через рік після отримання диплома юриста він став і випускником консерваторії.

У 1920-і роки Лятошинський викладав у консерваторії композицію. У цей час він став одним із творців Товариства сучасної музики. Композитор використав новаторські прийоми, а також допомагав у цьому своїм учням.

Створювач «дегенеративного мистецтва»

Лятошинський писав музику для театру та кіно, симфонії, романси, балади, опери, одна з яких – «Золотий обруч» – була створена за повістю Івана Франка «Захар Беркут». Твори Лятошинського неодноразово ставили в Одеському оперному театрі. На прохання керівництва театру композитор навіть вирушив у творче відрядження до Таджикистану. Там він вивчав народну музику, на основі якої написав три музичні п’єси.

Перед початком війни Лятошинський обіймав посаду голови правління Спілки композиторів Української РСР. Однак музичне та творче життя не було легким. Його разом з Прокоф’євим і Шостаковичем звинувачували у формалізмі та створенні «дегенаративного мистецтва», багато з його творів ніколи не виконували за життя. Музиканта то виключали, то знову брали до Спілки композиторів СРСР. Проте музичні твори Лятошинського були настільки талановитими та неординарними, що його почали випускати у «культурні поїздки» за кордон.

Композитор був удостоєний безлічі нагород та премій, проте звання народного артиста УРСР і Шевченківську премію він отримав лише посмертно. Також після смерті Лятошинського було названо видатним українським композитором.