Статті

Як більшовики намагалися захопити владу в Одесі

У листопаді 1917 року в Одесі відбулося листопадове повстання. Це була спроба повалення більшовиками Одеської ради УНР – представництва Центральної Ради в Одесі.

Наприкінці листопада 1917 року Одесу потряс збройний конфлікт, причиною якого стали чутки про роззброєння Червоної гвардії гайдамаками. Чутки розповсюджували більшовики, які збиралися зробити у місті збройний переворот.

Три сотні червоногвардійців захопили вокзал та гараж «Червоного Хреста», який займали війська УНР, а також 40 автомобілів. Крім того, бунтівники спробували залучити до повстання нейтральні сербські частини, які були переведені до Одеси для війни на румунському фронті. На боці червоногвардійців також виступали матроси крейсера «Алмаз», які зробили спробу захопити будівлю Англійського клубу, де проходили засідання Одеської Української Ради.

Щоб протистояти більшовикам, Одеська рада закликала на допомогу загони гайдамаків. Перестрілки, в яких по обидва боки загинуло 20 людей, йшли в центрі міста, біля вокзалу та штабу округу протягом двох днів. Озброєні зіткнення виникали біля «Привозу», на Великому Фонтані, на вулиці Катерининській.

Не маючи можливості досягти своїх цілей, більшовики пішли назад. Для припинення кровопролиття було створено Тимчасовий об’єднаний комітет Рад, до якого увійшли по три представники від Одеської ради та Одеської Української Ради. Крім того, було сформовано Тимчасове революційне бюро з представників штабу округу, Української Ради та Румчерода. важливі стратегічні об’єкти Одеси, і конфлікт було вичерпано. Щоб відновити порядок у місті, було створено загони міліції, будинкову охорону та єврейську самооборону.

Ірина СОРОКІНА

Джерела: tudoy-sudoy.od.ua, militera.lib.ru, Вікіпедія

Читайте также:

Які війни пережила Одеса?

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.