Як 175 років тому Одеса підтримала Тараса Шевченка

В Одесі Тарас Шевченко мав друзів, з якими він підтримував постійний зв’язок. На вулиці Садовій мешкав український громадський діяч Андрій Лізогуб, а на Херсонській — княжна Варвара Рєпніна. Лізогуб був нащадком запорізьких козаків, а Рєпніна походила з родини малоросійського генерал-губернатора, була правнучкою гетьмана Кирила Розумовського та племінницею декабриста Сергія Волконського. Лизогуб і Рєпніна вели з Шевченком жваве листування, підтримували його добрими словами, посилали йому фарби, папір, книги. Із заслання поет просив надіслати йому твори Шекспіра та «Одіссею» Гомера, бо, за його власним зізнанням, боявся «одуріти від туги».

Коли до Одеси приїхали друзі поета на заслання польські революціонери Аркадій Венгржановський та Броніслав Залеський, разом із Лізогубом та Рєпніною вони організували продаж малюнків Шевченка. На той час за розпорядженням царського уряду на друкування видань українською мовою було накладено заборону. Однак це не поширювалося на малоросійську Херсонську губернію, до якої на той час входила Одеса. У нашому місті було видано кілька десятків творів засланця, і одесити із задоволенням їх читали, а також охоче купували його малюнки.

Рєпніна та Лизогуб робили все, щоб полегшити Шевченкову долю, однак і жандарми не дрімали. Граф Орлов, начальник III відділу імператорської канцелярії, який займався політичними справами, пригрозив Рєпніною, що відправить її до монастиря, і заборонив їй листуватися з неблагонадійним поетом. Княгиня змушена була підкоритися. З Шевченком вона побачилася лише через вісім років.

Джерела: izmail.es, fphoto-lviv.in.ua, edu-post-diploma.kharkov.ua, suspilne.media