Одесу люблять називати «перлиною Чорного моря», але рідко згадують, скільки разів цю перлину намагалися відполірувати до невпізнання. Її історію переписували імперські чиновники, міняли назви, дати й навіть вигадували засновників. Насправді ж Одеса – значно старша за будь-яку імперію, а твердження про «місто, яке подарувала Катерина», – лише черговий російський міф, що зручно приховує справжнє минуле Хаджибея.
Ключові моменти
Якщо спробувати простежити історію Одеси до самого коріння, треба відійти так далеко в минуле, що самої Одеси ще не буде – лише степ, море й люди, які жили тут задовго до будь-яких імперій.
Археологи знайшли на цих землях сліди стоянок ще неандертальців – артефакти виявили в селі Іллінка, за 20 кілометрів від Одеси. А в нинішньому Усатовому – поселення доби енеоліту. Це залишки давніх культур, які торгували, випалювали кераміку, виготовляли зброю, жили біля лиманів. Усе це свідчить: життя тут не переривалося тисячоліттями.
У VI–II століттях до нашої ери на Чорноморське узбережжя прийшли грецькі колоністи. Вони заснували аж 12 поселень вздовж узбережжя Північно-Західного Причорномор’я. Найвідоміші з них – Гавань Істріан і Гавань Ісіякон. Греки рибалили, торгували й активно плавали морем. До речі, саме залишки цих давніх колоній сьогодні можна побачити під склом на Приморському бульварі.
У середньовіччі це місце вже знали під іншою назвою – Хаджибей, або Коцюбіїв. Згадки про нього з’являються у XV столітті.
У 1415 році польський хроніст Ян Длугош описав цікаву подію. До короля Владислава II, який тоді правив об’єднаними Польським, Литовським і Руським князівствами, прибули посли з Константинополя. Візантійська імперія потребувала термінової допомоги – османи вже тиснули з усіх боків. І саме з порту Коцюбіїв тоді відправили зерно до Константинополя. Цей епізод дав підстави історикам припустити, що заснування Коцюбієва пов’язане саме з литовцями.
Є версія, що назва походить від імені слов’янського або тюркського власника – можливо, Кочубея чи Коцюбія. Тоді степове узбережжя було частиною великого торговельного світу: через нього проходили шляхи між Кримом, Дністром і Дунаєм.
Після розпаду Золотої Орди ці землі переходили від татар до литовців, а пізніше – до Османської імперії. Османи укріпили тут свої позиції й назвали місто Хаджибеєм. Його найвизначнішою частиною була Хаджибейська фортеця.
Читайте також: Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (відео, фото, іллюстрації)
Наприкінці XVIII століття, під час чергової російсько-турецької війни, війська під командуванням Хосе де Рібаса разом із запорізькими отаманами Андрієм Головатим і Захарієм Чепігою взяли Хаджибей штурмом.
Де Рібас заборонив солдатам грабувати чи палити місто, однак за кілька місяців за наказом князя Потьомкіна саму фортецю все ж зрівняли з землею. Аби приховати сліди минулого життя, через 30 років на цьому місці з’явився Приморський бульвар.
Сама Катерина II вирішила дати новій території звучне «грецьке» ім’я – Одеса, нібито на честь давнього поселення Одесос. Згодом археологи з’ясували, що сліди того Одесоса були знайдені у Варні. Але назва чудово вписувалась у грандіозний «грецький проєкт» Катерини – план знищити Османську імперію, поділити її землі з Австрією та «відродити Візантію».
Тоді ж почалася справжня мода на грецькі назви: Кінбурн перетворили на Нікополь, Аджи-Кале – на Очаків, а Хаджибей – на Одесу. Так імперія створювала ілюзію, ніби ці території не завойовані, а «споконвічно російські». Саме тоді й народився міф про те, що Катерина Велика «заснувала» Одесу, хоча насправді це було старе поселення з довгою історією.
Уже в Російській імперії Одесу розвивали як «вітрину імперії» – морську браму на південь, місто для торгівлі, експорту зерна й демонстрації «величі Росії».
Тоді у місті майже не згадували про татарський Хаджибей, литовські документи чи козацькі поселення – лише про «дар цариці» та «героїв-засновників». Цей наратив протримався понад два століття. І навіть сьогодні день народження Одеси відзначають 2 вересня – саме тому.
Щоб закріпити міф про «заснування Одеси», генерал-губернатор Михайло Воронцов доручив історику Аполлону Скальковському написати офіційну історію міста. Це сталося через 30 років після захоплення Хаджибею. У своїй книзі Скальковський вказав дату – 22 серпня (2 вересня за новим стилем) – нібито день, коли Катерина II «освятила» Одесу.
Найцікавіше, що жодного указу про заснування Одеси не існує. Є лише рескрипт Катерини II до де Рібаса з дорученням відремонтувати дві гавані – торгову та військову. Жодного слова про назву «Одеса».
До того ж російські історики довгий час підтримували міф, що Хаджибей нібито знаходився десь на околицях. Хоча в їхніх архівах зберігалися детальні плани й схеми розташування самої фортеці.
До цих документів дістався одеський історик і археолог Андрій Красножон. І саме цього року його розкопки біля Дюка та фунікулера на Приморському бульварі підтвердили наявність стін фортеці. Це відкриття остаточно руйнує російські наративи.
Детальну історію шукайте тут.
Читайте також:
Автомобільний пункт пропуску «Виноградівка» («Виноградівка – Вулканешть») на кордоні Одеської області з Молдовою знову приймає… Read More
Баланс мінералів в організмі — фундамент здоров'я та гарного самопочуття. Ці речовини беруть участь у… Read More
Одеса може залишатися серед стратегічно важливих цілей Росії, якщо Кремль вирішить продовжувати війну. Американський генерал… Read More
Втратили роботу або дохід через війну? Для одеситів та інших українців відкрили нову можливість зафіксувати… Read More
Військового з Одещини підозрюють у передачі російським спецслужбам координат місць розташування українських військових. За даними… Read More
В одеських школах сформувався помітний кадровий дефіцит — 709 вакансій залишаються відкритими. Найбільше бракує фахівців,… Read More