Статті

Номан Челебіджихан: чому ім’ям цього кримського татарина назвали батальйон ЗСУ

Цікавий збіг: 10 мільйонів гривень нещодавно могли піти з міського бюджету Одеси на ремонт будівлі одного з райсудів. І стільки ж — 10 мільйонів — із чималими труднощами, з миру по нитці збирають зараз українці для потреб 48-го окремого штурмового батальйону ЗСУ імені Номана Челебіджихана. У цьому випадку 10 мільйонів — це 10 мінометів. Немає сумнівів, що зброя «на шальках терезів» сьогодні явно «перетягує». Ми ж вам розкажемо ким був Номан Челебіджихан і чому його ім'я з гордістю носить батальйон ЗСУ.

Лідер державний і лідер духовний

Одразу зазначимо, що цей батальйон не мононаціональний, не етнічний, але в штаті його багато представників кримськотатарського народу.

Дата народження Номана Челебіджихана в історії не збереглася — лише 1885 рік. Зате міцно запам’ятав його народ дату 23 лютого 1918 року, коли в севастопольській в’язниці матроси-більшовики розстріляли главу Кримської Народної Республіки, муфтія (вища духовна особа в мусульман) Криму, Литви, Польщі та Білорусі Номана Челебіджихана.

У Стамбульському університеті він здобув вищу юридичну та богословську освіту. У роки навчання створив кілька кримськотатарських патріотичних організацій національно-визвольного спрямування. З початком Першої світової війни повернувся до Криму, там працював над стратегією національної боротьби.

Після Лютневої революції 1917 року політичні організації в Криму вийшли з підпілля. У березні відбувся I Всекримський мусульманський з’їзд, на якому було засновано Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконком, головою якого було обрано Челебіджихана.

Одночасно він став першим муфтієм мусульман Криму, якого не призначав міністр внутрішніх справ, а обрав голосуванням делегатів. За його участю було створено Національну партію. Челебіджихан закликав формувати мусульманські збройні сили, насамперед на основі Кримського драгунського полку та інших частин, укомплектованих кримськими татарами.

23 червня 1917 року Номан Челебіджихан був заарештований за звинуваченням в антиурядовій агітації серед татарських солдатів. Однак незабаром його змушені були звільнити, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, скріпивши його 5 тисячами підписів.

Кримська народна республіка

кримський татарин Номан Челебіджихан

Наприкінці 1917 року в Криму пройшов I Курултай (орган народного представництва) кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджиханом. Він входив до комісії з розроблення проєкту Конституції Кримської Народної Республіки. 13 грудня 1917 року Курултай проголосив створення Кримської Народної Республіки.

Челебіджихан був обраний головою національного уряду. Але більшовики, які прийшли до влади і не визнали кримськотатарський уряд, вирішили знищити кримську державність.

Вони активізували свої дії в Криму, за допомогою Чорноморського флоту повалили кримськотатарський національний уряд і за короткий термін захопили весь Кримський півострів.

Убитий революційними матросами…

Номан Челебіджихан став жертвою анархії та революційного терору в Криму. 26 січня 1918 року його заарештували, а 23 лютого вбили революційні матроси.  Його тіло викинули в Чорне море…

Але пам’ять про цю людину жива. Якщо під час нової війни з країною, що вбила його, його ім’я носить бойовий підрозділ братів по крові — значить, точно жива. Мало того, адже Номан Челебіджихан ще й як поет увійшов в історію кримськотатарського народу. Слова його вірша «Ant etkenmen!» «Я поклявся!») стали національним гімном кримських татар.

Читайте також: Як 70 років тому Крим став Україною і чому це правильно

Share
Валерий Боянжу

В 1996 году с появлением в Херсоне частной и честной газеты "Гривна" ушел в журналистику. Редактор, шеф-редактор, Заслуженный журналист Украины (2007 год). 26 лет работал без отпуска, за этот период ни один номер газеты не вышел без моих материалов. 24 февраля 2022 года в вынужденный отпуск меня отправили убившие газету оккупанты. Длился он год. С начала 2023 года в Одессе я первый раз в жизни стал ВПЛ и второй раз в жизни - журналистом. Газеты "Одесская жизнь" и "На пенсии" меня подогрели, обобрали ( ой,нет, простите: подобрали, обогрели), а если без шуток - то просто реанимировали, вернув мне СЧАСТЬЕ общения с читательской аудиторией. Но домой так хочу - слов нет, чтобы передать.

Останні статті

  • Статті

Вони втратили все і розпочали з нуля: три історії переселенців на Одещину

У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

Чергою з кулемета: на Одещині військові знешкодили морську міну (відео)

На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Відновлення після війни: як військовий починав нове життя після поранення

14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Будинки покинули, а калину — забрали: історія одного вимушеного переселення

Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

В Одесі та Одеській області стався землетрус: що відомо (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Пам’ять Володимира Панченка вшанували у Любашівці

Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі

2024-09-16