Навіщо енергетики «в’ють» гнізда на півночі Одещини

Попри війну чорногузи повертаються в Україну — як символ нового життя, як надія всіх українців на перемогу над рашистами, відновлення миру та стабільності. Традиційно птахи гніздуються на електричних опорах.

Щоб уберегти лелечі сім’ї від небезпеки ураження струмом, а лінії електропередач — від аварій, енергетики встановлюють на високих стовпах спеціальні захисні металеві платформи. Вподовж останніх кількох років лелеки обжили вже понад 80 відсотків таких «безпечних гнізд».

На півночі Одещини аварійно-ремонтні бригади Любашівського відділення ДТЕК «Одеські електромережі» невпинно дбають про безпеку птахів. За словами головного інженера Сергія Підгорного, торік було виготовлено і встановлено на електроопорах 8 платформ у межах сіл Троїцьке та Покровка Любашівської громади. Восени, коли птахи відлетять у вирій, ще п’ятьма металевими конструкціями оснастять гніздівлі  у Ясенівському та Познанському старостатах Зеленогірської громади.

Сергій Підгорний також розповів, що енергетики провели інвентаризацію гнізд чорногузів, розташованих на електроопорах, і нарахували їх більше тридцяти. 

Найбільше бузьків гніздяться в селах, розташованих обабіч річки Кодими — від Янишівки до Познанки. Облюбували журавлі й села Комарівка, Троїцьке, Вишневе. Любашівські енергетики активно реалізовують природоохоронну програму «Лелеченьки», щоб не допустити випадків смерті або каліцтва птахів, замикання в електромережі, обривів ліній електропередач та збоїв в електропостачанні. Адже молоді птахи, вилітаючи з гнізд, часто травмуються від зіткнення з електролініями. 

Лише у 2021 році ДТЕК «Одеські електромережі» встановила в області 779 птахозахисних пристроїв на повітряних лініях та 50 штучних гніздівель для хижих птахів — сов-сплюшок та сокола-чеглока. У компанії стверджують, що вони відслідковують стан гнізд на захисних конструкціях, щоб лелекам, які повертаються, було де оселитися та вивести пташенят. 

Також «Одеські електромережі» долучилися до міжнародного проекту польського товариства орнітологів з вивчення та захисту білого лелеки. Енергетики допомагають вченим-орнітологам окільцьовувати лелек, які в’ють гнізда на електроопорах. Кільцювання дозволяє відстежувати шляхи міграції, вплив на популяцію зовнішніх факторів в різних країнах світу, кількість птахів, що повертаються в країну.

Бузьку, бузьку, принеси Маруську!

На теренах Любашівщини, багатої річками та ставками, гніздуються сотні лелечих сімей. Спозаранку бусли поспішають на береги Кодими та Тилігулу за здобиччю для своїх пташенят. Чи не найбільше лелек мешкають у селі Вишневому, неподалік Любашівки. Лише на одній вулиці можна нарахувати добрий десяток їхніх гнізд. Мабуть, через це тут народжується так багато діточок.  

Внаслідок недавньої негоди у селі Янишівка з електроопори на землю впало гніздо чорногузів вагою майже пів тонни. Трьом пташенятам, які ще не стали на крило, вдалося спланерувати на город місцевих жителів Вадима і Олени Дідухів. На щастя, птахи не постраждали. Маленькими лелеками одразу почали опікуватися їхні діти. Пташенята навіть дозволяли малечі торкатися до них. Стривожена лелечиха зірко спостерігала за своїми чадами з комина хати, а коли зрозуміла, що її діткам нічого не загрожує, полетіла у долину річки Кодими ловити їм поживу. 

Дізнавшись про подію, на порятунок птахів примчали з Любашівки електрики. 

Швиденько полагодили пошкоджену лінію електропередач, встановили на вершечку стовпа металеву конструкцію, а вже потім відновили гніздо. Коли нова пташина оселя була готова, чоловіки взялися ловити маленьких безхатченків. Пташенят помістили у їхню домівку, а лелечиха одразу облетіла нову оселю. Мабуть, «приймала» копітку роботу енергетиків. 

—  Сім’я білих лелек оселилася біля нашої хати понад десять літ тому. Щороку гніздо збільшувалося, бо птахи виводили від трьох і більше пташенят, — розповіла господиня Олена Дідух. — Цікаво спостерігати за життям лелек. Наша місцина їх приваблює широкими долами, чистою річкою та заболоченими місцями, де багато жаб, якими птахи із задоволенням ласують. 

Охоче смакують лелеки й черв’яками з селянських городів. Коли люди працюють на своїх наділах, поряд бродить пернатий «агроном». Птахи вільно ходять і на пасовищах, біля корів та кіз.

Гнізда лелек — шедевр архітектури. Одне має вагу від 300 кілограмів. Що більше гніздо, то воно старіше. До речі, цікаво, що в гнізді живуть лелеки, а під ними, неначе в комірному, — горобці. 

Прикметно, що коли неподалік оселі Дідухів оселилися лелеки, їхня родина поповнилася довгоочікуваною донечкою Марійкою, появі якої були дуже раді її старші брати. 

Діти, які хотіли мати сестричку, вигукували під гніздом: «Бузьку, бузьку, принеси Маруську!» Адже серед давніх вірувань бере початок і загальновідоме повір’я, що білий лелека приносить дітей.

Народні повір’я

За народними переказами, якщо прилетіли лелеки і звили гніздо на даху будинку, то його мешканці забезпечені благополуччям і достатком назавжди. А коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне пару лелек, то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього — ще буде дівувати. Якщо дівчині часто сняться лелеки — треба чекати старостів до хати, заміжній жінці — завагітніє.

Читайте також:

• Одеський болгарин покаже найпотужніший фільм на популярному кінофестивалі
• Відьмівство: стародавні потойбічні сили крізь віки дійшли до нас
• Котловина вражає: справжній туристичний оазис з еко, етно та гастровідпочинком