На сцені Одеського академічного театру ляльок – прем’єра комедійного мюзиклу «Forever young» (режисер-постановник Лінас Зайкаускас). Справді комедія. Справді мюзикл. І треба було чути, як під час вистави сміх у залі іноді перетворювався на регіт. А я весь час ледь стримувала сльози.
Є «деяке» поєднання з прем’єрою Театру ляльок «Брехня», яка відбулась зовсім нещодавно: вони обидві – для дорослих та в обох виставах ви не побачите ляльок…
«Forever young»… Майже дві години глядач разом з героями вистави перебуває в пансіонаті для ветеранів сцени. Наймолодшому з них – вісімдесят дев’ять. Іншим – за дев’яносто. А ще є молода медсестра пані Світлана (Світлана Рядченко), яка й опікується «контингентом». Світлана мріє про сцену, «контингент» – про те, аби вона скоріше надала їм можливість побути без неї хоча б деякий час.
Ми проведемо з героями час перед сном: вечірні пігулки, вечірня молитва, вечірня гімнастика… Букети хвороб… Що ще є в їхньому житті?.. Здається, нічого більше!..
О, не поспішайте! Наші герої – актори, колишні (та чи бувають вони колишніми?) зірки. Їм майже всім за дев’яносто? То й що? Жоден з них все ще не покинув Театр, тому й все, що відбувається – це їхня вічна гра. Чи, як зазначають в Театрі ляльок, «знайдений рецепт вічної молодості». Вони ж навіть залишили для себе дещо з давнього-давнього реквізиту!
Так-так, вони ледь заходять до кімнати, де проходять ці вечірні посиденьки й де медсестра намагається навести лад у всьому. Та «навести лад» для наших героїв – це щось зовсім інше, інколи таке епатажне, що захоплює дух!
Не буває колишніх акторів, навіть якщо тобі за дев’яносто! Так сталося у цьому пансіонаті, так вирішив «контингент», якій навіть намагається збирати підписи для проведення мітингу проти старості.
Катетери-протези-перуки?.. Ну то й що? Ми й з цим зіграємо і велике кохання, і з’ясування відносин, навіть бійку, якщо треба. Ми будемо зізнаватися в ніжних почуттях та розмовляти мовою Шекспіра! Навіть якщо для «Ромео і Джульєтти» вже немає, як виявляється, акторів (один з них зберігається на фортепіано у вигляді урни з прахом)…
Але ж «Forever young» – це мюзикл. Світові хіти (у тому числі й українські) не забуті нашими героями! У кожного – свій, «рідний», по-справжньому зірковий! І лунають, лунають оці до болю знайомі живі пісні та мелодії. І стають на очах зірки в таких поважних роках молодими, навіть юними. Наче прийняли вони еліксир тої вічної молодості замість пігулок, що роздає їм медсестра.
У виставі немає «класичного» сюжету. Тут кожна сцена – комедійна композиція, кожний жест (часто такий, що зашкалює) – філігранна робота, бо за ним – наче ціла життєва історія. Бо життя триває, а з ним – творчість. Для них оцей відомий вислів про життя, що є театром, а люди акторами – не просто одна з найвідоміших цитат…
Вони, здається, кожного вечора грають нову виставу, навіть якщо репліки, може, звучать далеко не вперше. І гра ця на очах у глядача набирає обертів, перетворюючись на неабияке видовище: старий реквізит оживає, старі актори, здається, не зважають вже ні хвороби, ні на перуку, що спадає з голови, ні, звісно, медсестру, яка все ще намагається хоч якось «впоратись» з оцими вічно молодими старенькими артистами…
Ну а особиста історія… Так, і вона є, у кожного – своя. Та навіть коли вони занурюються у спогади, то й це – наче вихід на сцену. Не дуже вдається передати особисте словами – знов і знов заспіваємо. Такий от мітинг проти старості… І кожний зрозуміє.
А якщо не зрозуміє? Тоді подається такий жест (репліка, «штучка», вигадка), що ви знов будете реготати.
Сміх в залі лунав постійно. А я весь час ледь стримувала сльози…
Тепер – саме час розказати про тих, хто разом з режисером-постановником подарував глядачам цю незвичну театральну подію:
Фото авторки
Суботнього вечора, 29 листопада 2025 року, в Одесі знову було неспокійно: після 19:00 у різних… Read More
Мюнхенська угода стала одним із найганебніших рішень європейської політики ХХ століття — домовленістю, яка відкрила… Read More
Компанія ДТЕК оновила графіки стабілізаційних відключень світла в Одесі та області: станом на вечір суботи,… Read More
Два роки тому, коли країною лунали тривоги й люди звикали до війни, молода родина з… Read More
Національний одеський філармонійний оркестр анонсував новий концерт «Мелодії пам’яті й світла», який відбудеться 5 грудня… Read More
Славетний «Лист запорожців турецькому султанові» давно став символом українського гумору, волелюбства та норовистого характеру. Але… Read More
View Comments
Чудова рецензія. Дякую авторці!
Дякую Марії Котової за цей відгук - ніби також був присутній на прем"єрі. От тільки не знаю, чи піду дивитись виставу очно, адже цей сміх дійсно крізь сльози. Але якщо і наважусь, то вже точно можу передбачити два фокуси уваги - одразу буду шукати урну на фортепіано, потім чекати наведення ладу в форматі епатажу